Minimum Prescriptions for Fasting:

According to the decision of the Episcopal Synods of the UGCC, the minimal prescriptions regarding fasting are the following:

1) To abstain from meat on all Fridays of the year, except when

a) a feast of the Lord or the Mother of God falls on a Friday, or
b) during the so-called zahalnytsi, that is, periods when, owing to the nature of that period, we do not fast. These periods (zahalnytsi) are:

i) The period from Christmas to Theophany
ii) From the Sunday of the Publican and Pharisee to the Sunday of the Prodigal Son
iii) From Pascha (Easter Sunday) to Thomas Sunday
iv) From Pentecost to the following Sun day (of All Saints).

2) To abstain from meat and dairy products on the first day of Lent and on Good Friday.
3) To abstain from meat products (dairy products may be consumed) -according to local customs – on the following days:

i) The eve of Christmas (December 24/January 6) and Theophany Oanuary 5/18)
ii) Exaltation of the Cross (September 14/27)
iii) Beheading of Saint John the Baptist (August 29/September 11).

Traditional Fast Periods:
While the prescriptions for fasting listed above constitute a kind of minimum requirement for Ukrainian Greco-Catholics, all Eastern Christians are encouraged to observe- to the best of their abilities- the following traditional periods of fasting.

1) Lent- the Great Fast: Lent begins forty days before Palm Sunday, on the Monday after Forgiveness Sunday (Cheese-Fare Sunday), and lasts until the Friday preceding Palm Sunday.
Holy Week is a special Fast in honour of our Lord’s Passion, and lasts from the evening of Palm Sunday until Holy Saturday inclusive.

2) The Fast of the Holy Apostles: The Fast of the Holy Apostles begins on the Monday after All Saints Sunday (the Sunday after Pentecost) and lasts until June 29 July 12), the Feast of the Holy Apostles Peter and Paul. This Fast varies
in length depending on the date of Easter.

3) The Dormition Fast: The Fast which precedes the feast of the Dormition of the Most Holy Mother of God begins on August 1 (14) and lasts until the
eve of the Feast, which is celebrated August 15 (28).

4) The Advent Fast: The Fast before Christmas begins November 15 (28) and lasts until the eve of the Feast of the Nativity, December 24 January 6).

As it was reported earlier, the second day of the Synod of Bishops of the UGCC dealt with the main theme of this year’s meeting: “The Strategy of Development of the UGCC until 2020”. The presenters on the second working day of the Synod of Bishops of the UGCC were Most Rev. Stefan (Soroka) – Metropolitan-Archbishop of Philadelphia and Bishop David (Motiuk) – Eparch of Edmonton. The Bishops were assisted by the presentations of experts – Gai Camarata and Chuck Newbacker, as well as by Tetiana Stavnycha, the Head of the Development Office of the Finance Department of the Patriarchal Curia.

Metropolitan Stefan (Soroka) in his presentation outlined the main goals which the Synod strives to achieve in the next 10 years in development of our Church and invited the episcopate “to realize a restoration journey under the guidance of God’s presence, the presence of our Lord and Saviour Jesus Christ among us”.

Bishop David (Motiuk) recalled the main stages of elaboration of the key directions of the strategy of development of the Church for the period until 2020. The outcome of this work is a result of extensive reflections and persistent work of many experts, representatives of the episcopate, clergy, religious and lay people of the UGCC.

The speakers stressed that the locus of implementation of the Church’s strategy is, foremost, a parish community, because it is the parish where most often the faithful have their first encounter with Christ whether it be through attending the Sunday Divine Liturgy, a baptism, wedding or funeral. A lively parish community is a divine-human space in which a relation of human being with God is born, it grows and matures. For this reason a working group headed by the Metropolitan Stefan and Bishop David suggested to the Synod of the Bishops a practical program of implementation of the UGCC Strategy entitled “Vibrant parishes – places to encounter the living Christ”.

Members of the Synod of Bishops after discussion of various aspects of such a concept accepted it as the base for further actions and created a working group to implement the Strategy of development of the UGCC for the period until 2020.

Secretariat of the Synod of Bishops of the UGCC.

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці, Отця і Сина і Святого Духа і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь.

БОЖОЮ МИЛІСТЮ І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам Всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям
та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ ПОСТАНОВИ

Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся у м. Куритиба (Бразилія), 5-10 вересня 2011 року Божого

1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів 2010 року.
2. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів від 28 березня 2011 року.
3. Взяти до уваги звіт про діяльність Патріаршої курії.
4. Взяти до уваги підсумок звітів про діяльність комісій та відділів патріаршого рівня.
5. Затвердити Стратегію розвитку УГКЦ на період до 2020 року, беручи за основу Концепцію «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».
6. Взяти за основу Стратегічні напрямки розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
7. Затвердити структуру Робочої групи щодо реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
8. Призначити Преосвященного Владику Кена (Новаківського) керівником Робочої групи щодо реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
9. Призначити Преосв. Владику Богдана (Дзюраха) заступником керівника Робочої групи щодо реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
10. Рекомендувати єпархіальним єпископам призначити протосинкелів їхніх єпархій/екзархатів координаторами реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
11. Висловити вдячність секретаріатові та оргкомітетові V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя за підготовку та успішне проведення Собору. Рівно ж подякувати єпископам, священнослужителям, богопосвяченим особам і всім мирянам Куритибської єпархії святого Івана Хрестителя за підтримку та сприяння в проведенні V сесії Патріаршого Собору.
12. Взяти до уваги резолюції V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя.
13. Для всебічної віднови та розвитку богопосвяченого життя в УГКЦ, беручи до уваги напрацювання і пропозиції V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя:
1) доручити Комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах монашества у співпраці з Радами вищих настоятелів розробити Стратегію розвитку богопосвяченого життя в УГКЦ, беручи до уваги відповідні документи Церкви та напрацювання V сесії Патріаршого Собору;
2) доручити єпархіальним єпископам провести у своїх єпархіях/екзархатах зібрання духовенства, осіб богопосвяченого життя та мирян для вироблення плану душпастирської діяльності за підсумками V сесії Патріаршого Собору;
3) просити Блаженнішого Святослава призначити групу спеціалістів для опрацювання Статуту Патріаршого Собору;
4) просити Блаженнішого Святослава звернутися до богопосвячених осіб з окремим Пастирським листом;
5) з огляду на важливість богопосвяченого життя для всієї УГКЦ відновити статус Комісії Києво-Галицького Верховного архиєпископства у справах монашества як патріаршої;
6) для кращого пізнання суті та завдань богопосвяченого життя впровадити у семінаріях та духовних навчальних закладах УГКЦ курс на тему «Богослов’я богопосвяченого життя»;
7) закликати всі інститути богопосвяченого життя в УГКЦ дбайливо плекати та практикувати літургійну молитву, відповідно до текстів, затверджених Синодом Єпископів, як наріжний камінь своєї духовності та джерело сили для всієї Церкви;
8) доручити Комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах монашества розробити Програму душпастирства покликань до богопосвяченого життя;
9) доручити Комісії Києво-Галицького Верховного архиєпископства у справах монашества, Патріаршій катехитичній комісії та Комісії Києво-Галицького Верховного архиєпископства у справах молоді інтегрувати Програму душпастирства покликань до богопосвяченого життя у свою діяльність;
10) рекомендувати єпархіальним єпископам всіляко сприяти поширенню богопосвяченого життя у своїх єпархіях/екзархатах, залучаючи членів інститутів богопосвяченого життя до пасторального та місійного служіння, а також засновуючи монастирі споглядального життя;
11) рекомендувати єпархіальним єпископам з нагоди пастирських відвідин та канонічних візитацій парафіяльних спільнот звертати особливу увагу на стан душпастирства покликань до богопосвяченого життя;
12) рекомендувати єпархіальним єпископам створити у своїх єпархіях Ради настоятелів Інститутів богопосвяченого життя;
13) поновити заклик до богопосвячених осіб активніше брати участь у місійній та євангелізаційній діяльності Церкви, особливо на Сході України, а також серед емігрантів, всіляко сприяючи їм у здійсненні цього завдання;
14) настоятелям інститутів богопосвяченого життя пильно дбати про основоположне та постійне виховання своїх членів на загальнолюдському, духовному, інтелектуальному та душпастирському рівнях, відповідно до власних Конституцій;
15) заохочувати членів інститутів богопосвяченого життя до повної та активної участі в житті Церкви через співпрацю з місцевим ієрархом, духовенством та мирянами;
16) настоятелям та всім членам інститутів богопосвяченого життя звернути увагу на особливу цінність присутності та свідчення серед них осіб старшого віку як вчителів духовного життя і свідків віри та вірності покликанню;
17) плекати та поширювати пам’ять про геройське свідчення богопосвячених осіб впродовж історії Церкви, звертаючи особливу увагу на блаженних і новомучеників УГКЦ ХХ століття;
18) доручити Комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах монашества здійснювати моніторинг щодо виконанням рішень Синоду Єпископів 2011 року за підсумками V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя.
14. Провести у різдвяний час 2011-2012 рр. у всій УГКЦ акцію «Колядуймо на собор» для збору пожертв на завершення Патріаршого центру в Києві.
15. Взяти за основу проект Правильника виборів Верховного Архиєпископа УГКЦ та скерувати його на доопрацювання з урахуванням поправок та зауважень, висловлених на Синоді Єпископів 2011 року.
16. Встановити, що рекурс проти адміністративного декрету Верховного Архиєпископа передається спеціальному зібранню трьох єпископів, яких Синод Єпископів повинен таємним голосуванням вибрати на п’ять років із свого складу.
17. Призначити Спеціальне зібрання єпископів для розгляду рекурсів проти адміністративних декретів Верховного Архиєпископа УГКЦ у такому складі:
1) Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), голова;
2) Преосвященний Владика Володимир (Війтишин);
3) Преосвященний Владика Василь (Семенюк).
18. Затвердити такий склад Робочої групи щодо доопрацюванню Партикулярного права УГКЦ:
1) отець Роман Шафран, голова;
2) отець Роман Іванців;
3) отець Роман Дутчак;
4) отець Віталій Хортик;
5) отець Михайло Димид;
6) отець Віталій Токар;
7) отець Анібал Соутус;
8) отець Ігор Гелей;
9) брат Олег Цимбалюк;
10) пан Томас Немет.
Секретарі Робочої групи: отець Іван Любінський та отець Роман Тереховський.
19. Затвердити такий склад Синодальної комісії щодо перевірки проекту Партикулярного права УГКЦ:
1) Преосвященний Владика Давид (Мотюк);
2) Преосвященний Владика Володимир (Ющак);
3) Преосвященний Владика Гліб (Лончина);
4) Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах);
5) Преосвященний Владика Ярослав (Приріз).
20. Затвердити групу каноністів для співпраці у перевірці проекту Партикулярного права УГКЦ у такому складі:
1) отець Петро Васло;
2) отець Едісон Бойко;
3) отець Михайло Квятковський;
4) отець Ярослав Пасок;
5) отець Євген Попович.
21. Взяти за основу концепцію Програми катехуменату в УГКЦ та доручити Патріаршій катехитичній комісії підготувати посібники для її реалізації.
22. Доручити Патріаршій літургійній комісії опрацювати Чини уділення Таїнств християнського втаємничення для дітей і дорослих.
23. Для кращої координації молодіжного душпастирства серед вірних УГКЦ в Україні та на поселеннях:
1) Комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах молоді опрацювати Стратегію молодіжного апостоляту УГКЦ на основі напрямних рішень IV сесії Патріаршого Собору і подати на розгляд та затвердження Синодові Єпископів 2012 року;
2) Пасторально-місійному відділові у співпраці з Комісією Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах молоді підготувати, в межах своєї компетенції, пропозиції для організації та покращення душпастирської опіки молоді на територіях, де ще немає церковних структур УГКЦ;
3) рекомендувати єпархіальним єпископам активізувати молодіжне душпастирство шляхом створення єпархіальних/екзархальних молодіжних комісій (там, де їх ще немає), проведення молодіжних ініціатив на деканальному та парафіяльному рівнях, а також налагодження чіткої звітності та контролю за діяльністю відповідальних за це служіння;
4) Комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах молоді у співпраці з Патріаршою катехитичною комісією підготувати та видати тематичні брошури для молоді на основі Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха» для поширення їх в Україні і на поселеннях.
24. Взяти до уваги текст «Напрями душпастирства покликань в УГКЦ» та благословити Робочу групу на дальшу працю над цим документом у співпраці з компетентними комісіями УГКЦ.
25. Для здійснення Христової заповіді «Щоб усі були одно» (Ів. 17, 11):
- закликати всіх вірних УГКЦ до молитви за єдність християн;
- заохочувати вірних, зокрема духовенство, до участі у спільних молитвах з представниками інших Церков і церковних спільнот там, де це можливо, з дотриманням приписів церковного права;
- розвивати діалог у правді й любові з представниками інших Церков і церковних спільнот;
- оминати все, що могло б образити чи завдати шкоду братам і сестрам інших конфесій.
26. Обрати головою Синодального комітету у справах екуменізму Блаженнішого Святослава.
27. Призначити Преосвященного Владику Богдана (Дзюраха) Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ терміном на п’ять років.
28. Призначити Преосвященного Владику Венедикта (Алексійчука) головою Патріаршої літургійної комісії.
29. Обрати Високопреосвященного Владику Ігоря (Возьняка) генеральним керівником Управління справедливості терміном на п’ять років.
30. Обрати членами Синодального трибуналу Преосвященного Владику Володимира (Війтишина) і Преосвященного Владику Василя (Семенюка) терміном на п’ять років.
31. Призначити делегатами від УГКЦ на Папський Синод 2012 року на тему євангелізації Преосвященного Владику Тараса (Сеньківа) і Преосвященного Владику Діонісія (Ляховича), а їхніми заступниками Преосвященного Владику Гліба (Лончину) і Високопреосвященного Владику Лаврентія (Гуцуляка).
32. Створити Редакційну групу для перегляду богослужбових текстів та доручити Патріаршій літургійній комісії подати кандидатури до її складу на наступне засідання Постійного Синоду Єпископів.
33. Проголосити 2012 рік Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян та призначити відповідальною за його проведення Комісію Києво-Галицького Верховного Архиєпископства у справах мирян та Робочу групу щодо реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.
34. Просити Блаженнішого Святослава видати Пастирський лист з нагоди проголошення 2012 року Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян.
35. Вжити необхідних заходів, щоб Синод Єпископів 2012 року провести у Вінніпезі (Канада) з 9 до 15 вересня 2012 року.
36. Призначити Високопреосвященного Владику Лаврентія (Гуцуляка) та Преосвященного Владику Кена (Новаківського) відповідальними за підготовку головної теми Синоду Єпископів 2012 року.

Ці постанови набирають чинності 21 вересня 2011 року Божого, у свято Різдва Пресвятої Богородиці
+ Святослав (Шевчук),
Верховний Архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви
+ Богдан (Дзюрах),
Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви

Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, 17 вересня 2010 року Божого

З 4 до 11 вересня в м. Куритиба (Бразилія) відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, у якому, відповідно до норм церковного законодавства, взяли участь 34 єпископи з України, США, Канади, Австралії, країн Центральної та Західної Європи і Латинської Америки, в тому числі два єпископи-емерити. Запрошеним на Синод був рівно ж преп. о. Дмитро Григорак ЧСВВ, єпископ-номінант Бучацької єпархії.

Нагодою для проведення цього Священного Синоду саме у Бразилії стали два ювілеї: 120-річчя прибуття перших українських поселенців до цієї країни та 100-річчя служіння серед них Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Ієрархія УГКЦ з усього світу прибула до цієї латиноамериканської країни, щоб спільно з місцевою Єпархією святого Івана Хрестителя відсвяткувати ці ювілеї та подякувати Богові за опіку над нашим народом за весь цей час. Синодальні отці, беручи участь у святкуваннях та спілкуючись із вірними в різних парафіях Куритибської єпархії, з радістю ствердили, що, незважаючи на час та обставини, українці в Бразилії зберегли свою національну та церковну ідентичність. Ключову роль у цьому, на думку спостерігачів, відіграла УГКЦ. Водночас було зауважено, що необхідно застосовувати нові пастирські підходи, щоб підтримувати національну і церковну свідомість наших вірних, а особливо молоді. Корисним міг би бути, на думку владик, обмін прочанами та студентами між Україною та Бразилією, поширення відеоуроків з української мови в українських школах, які функціонують в місцях великого скупчення українців, передовсім у південних провінціях Бразилії, запровадження шкіл східнохристиянської духовності на базі парафій та чернечих спільнот УГКЦ в Бразилії.

На відкриття Священного Синоду єпископів прибули гості: Кардинал Раймундо Дамашено Асіз, Президент Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви у Бразилії; Владика Жозе Вітті, Архиєпископ Куритибської архидієцезії Римо-Католицької Церкви; Архиєпископ Йоан Боско Барбоса де Соуза, Президент Національної Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви у південному регіоні Бразилії; Владика Рафаель Бєнарскі, Єпископ-помічник Куритибської архиєдієцезії; Владика Єремія Ференц, Архиєпископ Української Автокефальної Православної Церкви Південної Америки в єдності з Константинопольським Патріархатом; о. Павло Юбель, представник Міждієцезіального церковного трибуналу Куритибської архидієцезії, а також п. Віторіо Сиротюк, голова Українсько-бразильської центральної репрезентації. Гості виступили з привітальним словом, висловлюючи радість з приводу проведення Синоду саме на теренах Бразилії та бажаючи благодаті Святого Духа для успішної синодальної праці. Від імені Синоду Єпископів Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, подякував гостям за зичливість і висловив побажання, щоб поглиблювалася співпраця між УГКЦ та бразильськими дієцезіями РКЦ і українськими громадськими організаціями, що діють на території Бразилії.

Перебіг Синоду

Безпосередньо перед Синодом Єпископів, з 31 серпня до 4 вересня, у м. Прудентополь (Бразилія) проходила V сесія Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя. Його делегати, представники церковних структур УГКЦ – єпископи, священики, богопосвячені особи і миряни з усього світу, роздумували над місцем і роллю богопосвячених оcіб у житті та посланництві Церкви. Ця подія стала для синодальних отців нагодою краще пізнати сучасний стан та потреби чернецтва нашої Церкви.

Офіційний акт відкриття Синоду Єпископів 2011 року відбувся 4 вересня у Прудентополі урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, в якій взяли участь численні єпископи, священики, богопосвячені особи та миряни. У проповіді під час Літургії Блаженніший Святослав підкреслив важливість молитви за успішне проведення Синоду та нагадав, що суттю цього церковного зібрання пастирів Церкви є розпізнання ними Божої волі щодо ввіреної їм Церкви.

Робочі засідання Синоду розпочалися 5 вересня Молебнем до Святого Духа. У своїй програмній доповіді першого дня Синоду Блаженніший Святослав проаналізував сучасний стан розвитку УГКЦ та окреслив пріоритети на найближчі роки, відзначивши, що «первинним завданням Церкви є проголошувати Слово Боже і надавати якісну душпастирську опіку нашим вірним. Саме цій меті мають бути підпорядковані наші структурні реформи, розвиток нових екзархатів, єпархій і патріарший устрій». Глава УГКЦ висловив переконання, що найважливішою силою нашої Церкви у здійсненні цього завдання є її духовенство і монашество, та поділився своїм баченням щодо підготовки цих працівників у справі євангелізації. Він також звернув увагу на внутрішні та зовнішні загрози, які можуть стати перешкодою для Церкви у здійсненні її цілей. На закінчення своєї програмної доповіді Блаженніший Святослав закликав членів Синоду до співпраці у втіленні «Божого задуму щодо нашої Церкви».

Робота синодальних отців супроводжувалася особистою та літургійною молитвою. У день духовної застанови, який 8 вересня провів ієромонах Антоній Роїк, ЧСВВ, члени Синоду в розважанні над Божим Словом та в молитві просили благодаті Святого Духа, щоби своїми рішеннями чинити Господню волю. Щодня єпископи служили Божественну Літургію, під час якої визначені проповідники з-посеред учасників Синоду виголошували проповіді на актуальні церковні та духовні теми. За успішне проведення засідань молилися духовенство, чернецтво та миряни в усьому світі. Синодальні отці щиро дякують усьому Божому людові Української Греко-Католицької Церкви за цю молитовну підтримку та закликають до дальшої співпраці у розбудові Церкви в Україні та на поселеннях.

На завершення Синоду Єпископів УГКЦ його учасники відслужили 11 вересня, в неділю, Архиєрейську Святу Літургію в катедральному храмі Святого Івана Хрестителя у Куритибі, подякувававши Богові за Його опіку над своїм народом, особливо впродовж 120 років із часу прибуття перших мігрантів з України до Бразилії.

Головна тема Синоду – «Стратегія розвитку УГКЦ на період до 2020 року»

Доповідачами головної теми Синоду були Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Давид (Мотюк), Єпарх Едмонтонський, які очолювали дві Синодальні робочі групи з опрацювання Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року. Митрополит Стефан (Сорока) у своїй доповіді накреслив основні цілі у розвитку нашої Церкви, які слід осягнути за наступні десять років, та запросив єпископат «здійснити подорож відновлення під проводом Божої присутності, присутності Господа і Спаса Ісуса Христа посеред нас». Владика Давид (Мотюк) пригадав синодальним отцям основні етапи цієї важливої роботи, що є результатом тривалих роздумів і копіткої праці багатьох експертів, представників єпископату, духовенства, богопосвячених осіб та мирян УГКЦ.

Результатом цієї роботи стала прийнята Священним Синодом практична концепція під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Владики одностайно ствердили, що парафіяльна спільнота відіграє ключову роль у пробудженні, зростанні та дозріванні у вірі кожного члена Церкви. Тому в найближчі роки особлива увага єпископів буде скерована на парафіяльну спільноту.

У парафії, що є основною складовою частиною Церкви, повинна віддзеркалюватися самобутність УГКЦ та мають здійснюватися всі найважливіші завдання, які Христос ставить нині перед своєю Церквою. Доповідачі пригадали загальні характеристики УГКЦ, якими є: східнохристиянська спадщина; скерованість до особи; розвиток служіння як всередині церковної спільноти, так і поза нею; доступність – відкритість для всіх, хто шукає зустрічі з Богом. На думку синодальних отців, живою можна назвати ту парафію, в якій добре розвинені такі елементи: провід – душпастирі в сопричасті з єпархіальним єпископом та у співпраці з чернецтвом і мирянами; Літургія – вірні моляться Богу і зростають в благодаті; катехизація – вірні отримують знання про свою віру й Церкву та вміють застосовувати ці знання у щоденному житті; койнонія/сопричастя – вірні будують спільноту єдності в любові; дияконія – вірні йдуть, щоб служити всім без винятку потребуючим; місійність – вірні євангелізують інших, запрошують їх до життя в Христі. Взірцем та ідеалом такої християнської спільноти є перша спільнота Христових учнів у Єрусалимі, а дороговказом для неї є напутні слова Божественного Вчителя: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 18–20). У світлі прийнятої Стратегії ієрархи та душпастирі скеровуватимуть свою увагу як на практикуючих членів Церкви (щоб дедалі більше залучати їх до місії Церкви), так і на тих, хто з різних причин віддалився від Церкви чи ще взагалі не мав нагоди пізнати Ісуса Христа. Щоб роз’яснити всім душпастирям і вірним суть синодальних рішень та завдання, які стоятимуть перед Церквою найближчими роками, Глава Церкви, на основі синодальних напрацювань, незабаром опублікує окремий Пастирський лист.

Для втілення в життя прийнятої Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року Синод Єпископів визначив Робочу групу щодо її реалізації, яку очолив Преосвященний Владика Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський. А кожен єпархіальний єпископ ще призначить у своїй єпархії/екзархаті особу, яка увійде до складу Робочої групи та координуватиме втілення Стратегії УГКЦ в межах єпархії.

Важливою частиною Стратегії УГКЦ на період до 2020 року стане застосування для сьогоднішніх душпастирських потреб Церкви стародавньої практики катехуменату. Йдеться про поступове і системне впровадження в таїнства християнської віри дорослих, які бажають прилучитися до УГКЦ через Святі Таїнства християнського втаємничення, а також про поглиблення віри охрещених членів Церкви, котрі свого часу не мали змоги пройти відповідну катехизацію. Синод Єпископів розглянув перші напрацювання Робочої групи, яку очолює с. Луїза Цюпа, СНДМ, та доручив Патріаршій катехитичній комісії та Патріаршій літургійній комісії розробити необхідні посібники та літургійні тексти.

Не меншу увагу синодальні отці приділили пропозиціям, що їх подали учасники V cесії Патріаршого Собору, присвяченої питанню богопосвячених осіб в житті та посланництві Церкви. Члени Синоду взяли до відома результати роботи Собору, висловили подяку секретаріатові, оргкомітетові, єпархіальним єпископам, духовенству та мирянам Куритибської єпархії за успішну підготовку та проведення Собору. Підсумком синодальних дискусій на цю тему стала низка рішень, покликаних сприяти відновленню богопосвяченого життя в УГКЦ. Йшлося, зокрема, про піднесення Комісії у справах монашества до патріаршого рівня, опрацювання цілісної стратегії розвитку чернецтва в Церкві, запровадження окремого предмету «Богослов’я богопосвяченого життя» в семінаріях та інших духовних навчальних закладах, більше залучення богопосвячених осіб до євангелізаційної та місійної діяльності тощо. Єпископи звернули увагу на важливість літургійної молитви в житті богопосвяченої особи, на необхідність всебічного виховання ченців і черниць, а також на роль старших осіб у чернечих спільнотах. Моніторинг за виконанням рішень Синоду та напрацювань V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя владики доручили Патріаршій комісії у справах монашества.

Члени Синоду Єпископів також міркували над деякими питаннями канонічного та адміністративного характеру. Зокрема, обговорили проект нової редакції Партикулярного права УГКЦ, заслухали звіти про діяльність Патріаршої курії, комісій та відділів патріаршого рівня, а також звіти поодиноких синодальних комітетів. Цього року докладний звіт представили: Комітет у справах молоді, Комітет у справах мирян та Комітет суспільної справедливості та благодійної діяльності. На основі цих звітів були прийняті окремі рішення задля покращення діяльності Церкви в різних сферах душпастирського та суспільного служіння.

Єпископи УГКЦ надіслали привітання Святішому Отцеві Венедиктові XVI, високоповажній пані Дільмі Русеф, Президентові Бразилії; Кардиналові Раймундо Дамашено Асізу, Президенту Бразильської Єпископської Конференції; Кардиналові Горге Маріо Бергольо, Президентові Єпископської Конференції Аргентини; Архиєпископові Еустакіо Пастор Кукихо, Президентові Єпископської Конференції Парагваю; Єпископові Карлосу Колаці, Президентові Єпископської Конференції Уругваю; Єпископові Александро Гоічу Кармеліку, Президенту Єпископської Конференції Чилі; Архиєпископові Убальдо Рамон Сантана Секері, Президенту Єпископської Конференції Венесуели; Архиєпископові Карлосу Агіяру Ретесу, Президенту Ради Єпископів Латинської Америки (CELAM), а також до українських православних єпископів Північної та Південної Америки.

Окремим листом єпископи звернулися до Президента України Віктора Януковича, в якому висловили своє занепокоєння з приводу неналежного функціонування судочинства в Україні, зазіхання на статус української мови, незахищеності прав українських емігрантів та їх родин, а також порушили питання оплати Церквами послуг за енергоносії.

Головною темою наступного Синоду Єпископів було обрано покликання мирян. У зв’язку з цим синодальні отці обговорили проект документа про покликання мирян у Церкві, а 2012 рік вирішили проголосити Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян. Актуальність цієї теми зумовлена ще й тим, що наступного року буде відзначатися 50-ліття початку Другого Ватиканського Собору, який у своїх документах підкреслює загальне покликання до святості всіх членів Церкви та вказує на необхідність більш активного залучення мирян до різних сфер церковного життя. Єпископи стверджували, що миряни УГКЦ загалом є відкриті до служіння в Церкві і потребують лише кращої організації та мудрого проводу з боку духовенства. Разом із тим буде звернено увагу на відповідну духовну підготовку мирян.

Синод Єпископів 2012 року вирішено провести в Канаді з нагоди 100-ліття прибуття туди першого єпископа для українців – блаженного Микити Будки.

Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ

On 18 September 2011 in Sts. Peter and Paul Cathedral in Chortkiv (Ternopil region) took place a Bishop’s Ordination (i.e. Cheirotonia which literally means the laying of the hands) of the Most Rev. Dmytro (Hryhorak), the Eparch of Buchach. The Ordination was accomplished by His Beatitude Sviatoslav, the Head of the UGCC. It was actually his first Bishop’s Cheirtonia. Two other Con-consecrators were His Excellency Vasyl (Semeniuk) –Bishop of Ternopil-Zboriv Eparchy and His Excellency Sofron (Mudryi) – Bishop-emeritus of Ivano-Frankivsk Eparchy.

The Order of Cheirotonia started on 17 September when the Bishop-elect was nominated. The next day, the actual rite of Cheirotonia took place during the Pontifical Divine Liturgy attended by the members of the Synod of Bishops of the UGCC, Roman Catholic Bishops in Ukraine, numerous clergy, religious and lay people as well as by the representatives of regional and city authorities.

At the beginning of the Liturgy, the Bishop-nominate Dmytro, according to the rite of the Kyivan Church, made Profession of Faith in the Holy Trinity, the Incarnation of Jesus Christ and other truths of Christian faith. After the Small Entrance, the rite of Cheirotonia took place during which all of the consecrating Bishops placed their hands on the Gospel and said the Prayer of Consecration. The newly ordained Bishop was then clothed in the vestments of a Bishop and imparted his first Episcopal blessing to the people who overcrowded the Cathedral.

At the end of the Liturgy, the rite of the Enthronement of the newly ordained Bishop Dmytro as the Eparch of Buchach took place. After receiving from the Head of the UGCC an official letter and a bishop’s rod, Bishop Dmytro expressed his gratitude to all those who contributed somehow to his formation as a man, a monk and a bishop.

UGCC Information Department