More info

More info

More info

More info

More info

More info

More info

 

His Beatitude Sviatoslav (Shevchuk) – Блаженніший Святослав (Шевчук) Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Отець і Глава УГКЦ

Народився 5 травня 1970 року у м. Стрию, Львівської обл. У 1991-1992 роках навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992-1994 роках – у Львівській духовній семінарії.

Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель Владика Филимон (Курчаба), священичі – 26 червня 1994 року (святитель Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський).

У 1994-1999 роках навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ моральної богослов’ї візантійської богословської традиції.

У 1999-2000 роках – префект Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У 2000-2007 – віце-ректор ЛДС Святого Духа.

З 2001 – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

У 2002-2005 – Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 – ректор ЛДС Святого Духа.

14 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця доктора Святослава Шевчука, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, Єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra di Galba.

Архиєрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року, у день празника Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, а співсвятителями – Владика Михаїл (Микицей), Єпарх єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліян (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобичцький.

10 квітня 2010 року призначений Апостольським Адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.

23 березня 2011 року на Виборчому Синоді Єпископів УГКЦ обраний Главою УГКЦ. 25 березня цей вибір благословив Папа Римський Венедикт XVI. Введений на престол 27 березня 2011 року у Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Born on May 5, 1970, in Stryi, Lviv region.

Education:

1991-1992 – Center for Philosophy and theological studies “Don Bosco” in Buenos Aires, Argentina

1992-1994 – Lviv Theological Seminary

1994-1995 – Pontifical University of Thomas Aquinas (Rome, Italy). BA in Theology

1995-1997 – Pontifical University of Thomas Aquinas. Theological Faculty, Section of moral theology

1997-1999 – Pontifical University of Thomas Aquinas. Doctorate with Summa cum laude in theological anthropology and moral theology.

Pastoral activity:

1999-2000 – Prefect of the Lviv Holy Spirit Theological Seminary

2000-2007 – vice rector of Lviv Holy Spirit Theological Seminary

Since 2001 – vice dean of Theology Faculty of the Lviv Theological Academy (today known as the Ukrainian Catholic University)

2002-2005 – Head of Secretariat and personal secretary to His Eminence Lubomyr, head of the Patriarchal Curia in Lviv

From June 2007 – rector of the Lviv Holy Spirit Theological Seminary.

January 14, 2009, Pope Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops on the appointment of Father Sviatoslav Shevchuk as auxiliary bishop of the Diocese of the Holy Virgin in Buenos Aires, Argentina.

March 23, 2011 the Election Synod of the Ukrainian Greek Catholic Church elected him the new head of the Ukrainian Greek Catholic Church.

Bishop Sviatoslav was ordained as bishop on April 7, 2009, in Lviv.

__________________________________________________________________________________

His Beatitude Lubomyr (Husar) Emeritus – Блаженніший Любомир (ГУЗАР), Архиєпископ-емерит

His Beatitude Lubomyr Husar was born on February 26, 1933, in the city of Lviv. There he finished primary school and the first year of secondary school.

In 1944 the family was forced to leave Ukraine. At the beginning they went to Austria. In the city of Salzburg His Beatitude continued his studies at the Ukrainian secondary school.

In 1949 the Husar family moved to the USA. His Beatitude Lubomyr finished secondary education at the minor seminary in Stamford (state of Connecticut). Then he studied philosophy at Saint Basil’s College, where in 1954 he received a bachelor’s degree.

He finished theological studies at the Catholic University of America in Washington, D.C. In 1958 as a student of Saint Josaphat’s Major Seminary he received a licentiate in theology. On March 30 of the same year Bishop Ambrose Senyshyn ordained Lubomyr Husar a priest to serve in the Eparchy of Stamford.

In 1958-1959 he served as teacher and prefect at Saint Basil’s Seminary in Stamford, and also ministered in Kerhonkson (state of New York) as the pastor of the Soyuzivka resort of the Ukrainian National Association and the camp of the Ukrainian Youth Association of America in Ellenville (state of New York).

From 1965 he was pastor of Holy Trinity Parish in Kerhonkson.

He continued studies at Fordham University in New York, studying philosophy.

In 1967 he received a master’s degree.

In 1969 he moved to Rome to continue theological studies, which he completed with a doctorate in theology in 1972.

In 1972 His Beatitude Lubomyr entered the Monastery of Saint Theodore (monks of the Studite Order) in Grottaferrata (Italy).

From 1973 to 1984 His Beatitude taught at the Pontifical Urbaniana University in Rome and carried out various tasks for Patriarch Josyf.

On April 2, 1977, in the monastery of the Studite Order in Castel Gandolfo near Rome he was ordained a bishop by Patriarch Josyf Slipyj. In 1978 Patriarch Josyf appointed Bishop Husar as archimandrite of the Monastery of Saint Theodore and also responsible for the monasteries of the Studite Order outside Ukraine.

From 1984 to 1991 he was protosynkellos (chancellor) in Rome of the Lviv Archeparchy. In 1993 together with whole community from Grottaferrata he returned to his native land.  In 1993-94 he served as a chaplain at Holy Spirit Seminary in Lviv. In 1995 the community settled in the Monastery of Saint Theodore Studite in the village of Kolodijivka, Ternopil’ Region.

In November 1996 His Beatitude Lubomyr was appointed auxiliary bishop to the Head of the Ukrainian Greek-Catholic Church.

On February 21, 2001, he was appointed by Pope John-Paul II a cardinal of the Catholic Church.

On August 21, 2005 the transfer of the seat of the Head of the UGCC from Lviv to Kyiv was Proclaimed.

On January 26, 2001, at an extraordinary Synod of Bishops he was elected Major Archbishop of the UGCC.

Народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії.
У 1944 році сім’я змушена була покинути Україну. Спочатку зупинилися в Австрії. У м. Зальцбурзі Владика продовжив навчання в українській гімназії.
У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту Владика Любомир закінчив у Малій Духовній Семінарії у Стемфорді (штат Коннектикут). Потім студіював філософію в Колегії Святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра.
Богословські студії відбув у Вашингтонському Католицькому університеті в Америці.
У 1958 році як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата одержав ліценціят богословія. 30 березня цього ж року Владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії.
У 1958-1959 роках працює вчителем і префектом в Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія, а також служить у Кергонксоні (штат Нью-Йорк) як душпастир оселі “Союзівка” Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки Української Молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк).
З 1965 року є настоятелем парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра.
В 1969 році переїхав до Риму для продовженим богословських студій, які завершив доктором богословія в 1972 році.
У 1972 році Владика Любомир вступає до монастиря Святого Теодора (монахів студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).
У 1973-1984 роках Владика викладає в Папському Місійному Університеті “Урбаніана” в Римі, виконує різні доручення Патріярха Йосифа.
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріярхом Йосифом Сліпим на єпископа.
У 1978 році Патріярх Йосиф призначає Єпископа Гузара архимандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
З 1984 до 1991 року є протосинкелом Львівської Архиєпархії в Римі.
У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю.
У 1993-94 роках служив духівником у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа.
У 1995 році спільнота осіла в своєму монастирі Святого Теодора Студита в с. Колодіївка на Тернопільщині.
У листопаді 1996 року Владика Любомир призначений Єпископом Помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви.
26 січня 2001 р. на надзвичайному Синоді єпископів вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ.
21 лютого призначений папою Іваном-Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.
21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва.

__________________________________________________________________________________

Bishop Bohdan (Dziurakh), CSSR – Auxiliary Bishop of the Kyiv Archeparchy, Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC – Владика Богдан (ДЗЮРАХ), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, керівник Адміністрації Патріаршої курії

He was born on March 20, 1967, in the village of Hirs’ke, Mykolaiv District, Lviv Region. After completing secondary school in 1984 he studied at the Lviv PTU of the food industry.

From 1985 to 1987 he served in the army.

In 1990 he entered the seminary in Drohobych. Afterward he studied theology at higher spiritual educational institutions of Europe: in Warsaw, Strasbourg, Innsbruck and Rome. He obtained the degree of doctor of theology.

On March 17, 1991, he was ordained a priest. On August 19, 1995, he took perpetual vows in the Lviv Province of the Order of the Most Holy Redeemer (CSSR).

In various pastoral works he carried on pedagogical and teaching activity in Ukraine and outside its borders. During his stay in Lviv he joined the Council of the Center of Spiritual Help for Persons with Special Needs, was the coordinator of pastoral care of prisoners, helped the priests of the Dzherelo Rehabilitation Center for children with cerebral palsy, gave pastoral care to woman’s religious communities, conducted retreats, and so on.

On December 21, 2005, he was proclaimed auxiliary bishop of the Kyiv and Vyshhorod Archeparchy. He was ordained a bishop on February 15, 2006, in the Cathedral of Saint George in Lviv. The bishops who ordained him were His Beatitude Lubomyr, the Most Rev. Ihor Voznyak and the Most Rev. Yulian Voronovskyj. In 2006 he was selected as Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC.

Народився 20 березня 1967 року у селі Гірське Миколаївського району Львівської області. Після закінчення у 1984 році середньої школи навчався у Львівському ПТУ харчової промисловості.

З 1985 до 1987 рік служив у війську.

У 1990 році вступив до Духовної семінарії у Дрогобичі. Згодом вивчав теологію у вищих духовних навчальних закладах Європи: у Варшаві, Страсбурзі, Інсбруці та Римі. Здобув ступінь доктора теології.

17 березня 1991 року був рукопокладений на священика. 19 серпня 1995 року склав вічні обіти у Львівській провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ).

У подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, займався педагогічною та викладацькою діяльністю в Україні та поза її межами. Під час свого перебування у Львові входив до складу Ради Центру духовної допомоги особам з особливими потребами, був координатором душпастирської опіки ув’язнених, допомагав священикам Реабілітаційного центру «Джерело» для дітей, хворих на церебральний параліч, надавав душпастирську опіку жіночим згромадженням, провадив реколекції тощо.

21 грудня 2005 року проголошений Єпископом-помічником Києво-Вишгородської архієпархії. Архієрейська хіротонія відбулася 15 лютого 2006 року в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові. Святителі – Блаженніший Любомир, Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк та Преосвященний Владика Юліян Вороновський.

У 2006 році обраний Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ.

29 липня 2009 року призначений керівником Адміністрації Патріаршої курії УГКЦ.

__________________________________________________________________________________

Владика Йосиф (Мілян), ЧНІ – Єпископ-помічник Київської Архиєпархії

Народився 6 липня 1956 року в с. Добряни, Городоцького району на Львівщині, в родині греко-католиків. У 1963 – 1971роках навчався у восьмирічній школі с. Добряни. У 1974 році здобув середню спеціальну освіту.

У 1974-1976 роках перебував на службі у війську. Одразу по закінченні військової служби розпочав глибше цікавитися Церквою та її наукою. У цей час підпільну громаду нелегально діючої тоді греко-католицької парафії Святого Івана Богослова в Добрянах Городоцьких обслуговував єрм. Василь (Вороновський), від якого він довідався про чернецтво, зокрема студитське та підпільну семінарію.

5 січня 1979 року отримав благословення о. Юліяна (Вороновського), тоді настоятеля Студіону, на початок кандидатури до монастиря. 8 березня 1983 року зложив вічні обіти-схиму і прийняв ім’я Йосиф (світське ім’я Іван).

Під час підпільного монашого життя старався спільно, як можливо, провадити монаше життя. Студіював семінарійний курс та проходив священичу і монашу формацію під проводом о. Юліяна Вороновського, інших ієреїв Студіону та єпархіального духовенства. У вісімдесятих роках відбулися зустрічі з Митрополитом Володимиром (Стернюком), котрому складав частину іспитів з теологічних предметів.

9 травня 1984 року отримав дияконські, а 30 грудня 1984 року ієрейські свячення (святитель Владика Володимир (Стернюк)).

З 1984 року до часу виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля працював на Львівському заводі «Біофізприлад».

Як священик в підпіллі працював з катехитичними групами дітей та молоді. Обслуговував вірних у різних парафіях Яворівського, Перемишлянського та інших районів Львівської області. Після виходу Церкви з підпілля служив у парафії с. Унів та навколишніх сіл Золочівського району. Пізніше, як перший греко-католицький священик після легалізації УГКЦ, служив в Студитському монастирі Св. пророка Іллі у Яремчі та обслуговував парафію м. Яремча-Дора і с. Ямна Надвірнянського деканату Івано-Франківської єпархії.

Восени 1990 pоку, після повернення Собору Св. Юра, служив у ньому майже рік як сотрудник. У 1992 році покликаний проводом монастиря до монашої обителі Св. Йосифа у Львові та призначений настоятелем.

У 1992 році розпочав студії в Інституті літургічно-пасторальної формації Люблінського католицького університету. У червні 1996 року захистив магістерську працю у Люблінському католицькому університеті і отримав ступінь магістра богослов’я. 12 червня 1997 року, згідно з успішно складеними ліценціатськими іспитами, отримав ступінь ліценціата та продовжив студії над докторською працею «Християнська формація мирян у світлі писань Митрополита Андрея Шептицького», у тому ж університеті.

У травні 1993 року Блаженнішим Мирославом-Іваном (Любачівським) призначений духовним опікуном (провідником) християнських молодіжних організацій. У лютому 1997 року декретом Єпископа-помічника Глави Української Греко-Католицької Церкви призначений головою Патріаршої комісії у справах молоді.

З березня 1997 року призначений настоятелем храму Пресвятої Євхаристії, Центру душпастирства молоді УГКЦ. У 1998 році зініціював та організував проведення щорічного різдвяного фестивалю «Велика Коляда».

З травня 1998 року отримав благословення Глави УГКЦ на працю в Європейському комітеті академічного душпастирства, створеного Папською конгрегацією католицького виховання та Римським вікаріатом.

Декретом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира від 1 листопада 2008 року призначений настоятелем храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового та іншим декретом призначений головою Комісії культури Київської архиєпархії.

16 квітня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення ієромонаха Йосифа (Міляна) Єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане.

Архиєрейська хіротонія відбулася 18 червня 2009 року у Патріаршому соборі  Воскресіння Христового (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5). Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, а співсвятителями – Владика Юліан (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, і Владика Петро (Стасюк), Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

__________________________________________________________________________________

His Excellency Ihor (Voznyak), CSSR – Archbishop of Lviv – Владика Ігор (ВОЗЬНЯК), Архиєпископ і Митрополит Львівський

His Excellency Ihor Voznyak was born on August 3, 1952, in the village of Lypytsi, Mykolaiv District, Lviv Region, in the family of a teacher.

In 1959-1969 he studied in primary and secondary school, and after completion received a technical education in Drohobych. Consequently he was directed to work in the city of Nikopol’, Dnipropetrovs’k Region, where for a short time he worked at the factory.

In 1970-1972 he served in the Soviet army on the territory of Kazakhstan.

In 1973 he entered the monastery of the Order of the Most Holy Redeemer; in 1974 he began the novitiate, in 1975 he took his first vows. In the same year in the underground seminary in Lviv he began to study philosophy and theology. At the suggestion of the abbot in 1977 he moved to Vinnytsya and there continued studies, which he finished in 1980.

He received the sacrament of holy orders in November 1980 and took perpetual vows on July 2, 1981. He worked near the Roman Catholic church, which enabled him illegally to help the local priest offer various sacraments for the faithful, in particular confession. From 1989 he carried out pastoral activity in the cathedral of the city of Ternopil.

From 1990 to 1996 he was Protoihumen (Superior) of the Redemptorists. From 1996 he ministered in Vinnytsya. In 1997 by the decree of the Protoihumen he was appointed teacher of the novitiate in the Lviv Province of the Redemptorist Fathers. At the same time he continued pastoral activity, giving special attention to preaching and retreats for monks, nuns and laity. In 2001 he took courses for tutors (educators of monks) in Rome, after the termination of which in August he was appointed the helper of the educator of seminarians in Poland in the seminary of the Redemptorist Fathers.

On February 17, 2002, in the Cathedral of Saint George took place the episcopal ordination of Bishop Ihor Voznyak. After the decision of the Synod of Bishops and with the blessing of the Holy Father, after ordination Bishop Ihor became the auxiliary bishop of the Lviv Archeparchy.

In obedience to the decision of the Synod of Bishops of the UGCC, which was conducted on October 5-12, 2004, Bishop Ihor was elected Archbishop of the Lviv Archeparchy. On November 10, 2005, in the Cathedral of Saint George the ceremony installing the new Archbishop of Lviv on his see was held.

Владика Ігор Возьняк народився 3 серпня 1952 р. у с. Липиці Миколаївського району Львівської області в сім’ї вчителя.

У 1959-1969 рр. навчався в середній школі, а після її закінчення здобував у Дрогобичі технічну освіту. Відтак був скерований на роботу в м. Нікополь Дніпропетровської області, де працював короткий час на заводі.

У 1970-1972 рр. служив у лавах Радянської армії на території Казахстану.

1973 року вступив до монастиря Чину Найсвятішого Ізбавителя; 1974 р. розпочав новіціят, в 1975 р. склав перші обіти. У цьому ж році в підпільній семінарії у Львові почав вивчати філософію та богослов’я. На пропозицію настоятеля в 1977 р. переїхав у Вінницю і там продовжував навчання, яке закінчив у 1980 р.

Тайну Священства прийняв у листопаді 1980 р., а вічні обіти склав 2 липня 1981 р. Працював при римо-католицькій Церкві, що давало можливість нелегально допомагати місцевому священикові уділяти вірним різні тайни, зокрема сповідати. З 1989 р. провадив душпастирську діяльність у катедральному соборі м. Тернополя.

З 1990 по 1996 рік був Протоігуменом ЧНІ. З 1996 р. душпастирював у Вінниці. У 1997 р. декретом Протоігумена призначений учителем новиків у Львівській провінції Отців Редемптористів. Водночас продовжував душпастирську діяльність, особливу увагу приділяючи проповідництву та реколекціям для монахів, монахинь і мирян.

У 2001 р. навчався на курсах форматорів (вихователів ченців) у Римі, після закінчення яких у серпні був призначений помічником вихователя ораторів-семінаристів у Польщу в семінарії Отців Редемптористів.

17 лютого 2002 року в Архікатедральному соборі Святого Юра відбулася єпископська хіротонія Владики Ігоря Возьняка. За рішенням Синоду Єпископів та благословенням Святішого Отця, після хіротонії Владика Ігор став Єпископом-помічником Львівської архієпархії.

Згідно із рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, який проходив 5-12 жовтня 2004 року, Владика Ігор був обраний Архієпископом Львівської архієпархії. 10 листопада 2005 року в Архікатедральному соборі Святого Юра відбувся чин введення на престол нового Архієпископа Львівського.

29 листопада 2011 року Глава УГКЦ Блаженніший Святослав підніс Львівське архиєпископство до гідності митрополії. Митрополію очолив Архиєпископ Ігор (Возьняк). До її складу увійшли Львівська архиєпархія, Сокальсько-Жовківська, Самбірсько-Дрогобицька та Стрийська єпархії.

__________________________________________________________________________________

Владика Венедикт (Алексійчук) – Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії

Народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області. З 1975 по 1983 навчався в Борщівській восьмирічній школі. У 1983 році розпочав своє навчання в Рівненському медичному училищі, яке закінчив в 1987 році за спеціальністю фельдшер. Опісля працював на станції швидкої медичної допомоги. З травня 1987 по травень 1989 служба в війську. Опісля рік працював як фельдшер в санаторії у місті Трускавець.

У 1990-1993 роках навчався у Духовній семінарії в місті Дрогобичі. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року. Тоді ж був призначений на парафію села Бистриця, Дрогобицького деканату. Крім того душпастирював при церкві Святої Трійці у м. Дрогобич. З 1992 по 1994 рік, працюючи в Патріаршій катехитичній комісії, відповідав за організацію місійної праці на Східній Україні.

13 травня 1993 року був прийнятий до Святоуспенської Унівської лаври монахів Студійського уставу. Отримав монаший постриг 13 жовтня цього ж року. 31 грудня 1995 року отримав Малу схиму.

З липня 1994 року душпастирював в новоствореному монастирі Свв. Бориса і Гліба у Полоцьку (Білорусія). Одночасно працював на парафіях в Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті. Був духівником в молодіжній християнській організації в Мінську.

У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту».

У грудні 1996 року перебував в місті Сан-Кетерінс (Канада) з метою заснування у цьому місті нового монастиря. Звідти повернувся в квітні 1999 року, так як був обраний ігуменом Святоуспенської Унівської лаври. У травні 2000 року повторно був обраний ігуменом,а в травні 2005 року – переобраний на наступну каденцію.

З 2004 року член Патріаршої комісії у справах монашества.

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив лецінціат у згаданому університеті з Теології духовності.

У 2006 році був адміністратором парафії святого Миколая в м. Перемишляни. У лютому 2006 року призначений головою секретаріату Собору монашества УГКЦ. У травні 2007 року очолив Літургічну раду. У серпні 2007 року був обраний головою Ради вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя УГКЦ.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита».

3 серпня 2010 року призначений єпископом-помічником Львівської архиєпархії. Йому призначено титулярний престол Джерманічана.

5 вересня 2010 року в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові здійснено єпископську хіротонію. Чин архиєрейської хіротонії, у присутності Блаженнішого Любомира, за участі членів Синоду Єпископів УГКЦ, здійснив Владика Ігор (Возьняк). Співсвятителями були Владика Юліян (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, та Владика Павло (Хомницький), Єпарх Стемфордський (США).

__________________________________________________________________________________

Bishop Hlib (Lonchyna), Studite Order – Apostolic Administrator for the Ukrainian Catholic in Great Britain – Владика Гліб (ЛОНЧИНА), Апостольський Екзарх для українців-католиків у Великобританії

He was born on February 23, 1954, in the town of Steubenville, Ohio (USA), in a Ukrainian family.

He obtained primary and secondary education in Detroit in the primary and secondary schools of Immaculate Conception Parish, which were run by the Basilian Fathers and Sisters. At the same time he studied at the Ukrainian school and Ukrainian musical institute.

He obtained a theological education in Rome at the Urbaniana University. He defended a doctorate in liturgy at the Pontifical Oriental Institute.

He became a monk in the Monastery of Saint Theodore Studite in Grottaferrata (Italy), in which took his vows (schema) on December 19, 1976. He was ordained a priest by Patriarch Josyf Slipyj on July 3, 1977, in the same monastery. For a few years he ministered at the Parish of Saint Nicholas in Passaic, New Jersey (USA). In 1985-1990 he was prefect of students at the College of Saint Sophia in Rome.

In 1994 he moved with the monastic community to Ukraine. He was a chaplain at Holy Spirit Seminary in Lviv. He taught liturgy and biblical studies in this educational institution, the Lviv Theological Academy, the Institute of Higher Religious Culture, and also at catechetical courses.

In 1997-2001 he was regional chaplain of the Faith and Light community in Ukraine.

In 2000-2002 he worked as attaché at the Apostolic Nunciature in Kyiv.

On January 11, 2002, he was nominated a bishop of the Ukrainian Greek-Catholic Church with the titular see of Bareta. He received hierarchical ordination in the Cathedral of Saint George on February 27, 2002; the main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr; co-ordainers were Metropolitan Stephan (Soroka) and Bishop Julian (Voronovskyj). He was appointed auxiliary bishop of the Patriarchal Curia of the Major Archbishopric, Head of the Curia of Kyiv and Halych Metropolitanate.

On March 1, 2002, His Beatitude Lubomyr named Most Rev. Hlib a Senator of the Ukrainian Catholic University. From June 25, 2002, to June 2, 2007, Bishop Hlib was the Head of the Senate.

From March 22, 2002 to June 8, 2004, he was the Head of the Patriarchal Liturgical Commission of the UGCC.

In 2002-2007 he was Head of the Supervisory Council of Caritas Ukraine. On January 14, 2003, by a decree of His Holiness John Paul II he was named Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Italy. From March 25, 2003, to May 9, 2006, he was the Apokrisarius-procurator of the Ukrainian Greek-Catholic Church at the Roman See.

On July 1, 2003, by a decree of His Beatitude Lubomyr he was appointed postulator of the cause of beatification and canonization of Servant of God Andrey Sheptytsky.

On March 4, 2004, by a decree of His Holiness John Paul II he was named Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Spain and Ireland.

On June 16, 2006, by a decree of His Beatitude Lubomyr Bishop Hlib was appointed the Head of Administration of the Religious Administration of the Kyiv and Halych Metropolitanate of the Ukrainian Greek-Catholic Church. On September 28, 2006, he became head of the Department of Church Commissions and Responsible for Monastic Matters of the Patriarchal Curia of the Ukrainian Greek-Catholic Church.

Народився 23 лютого 1954 року в містечку Стюбенвіл, Огайо (США), в українській родині.

Середню освіту здобув у Детройті у початковій та середній парафіяльних школах Непорочного Зачаття, якою керували Отці Василіяни та Сестри Василіянки. Одночасно навчався у Школі українознавства та Українському музичному інституті.

Богословську освіту здобував у Римі в Університеті „Урбаніяна“. Докторат з літургіки захистив у Папському східному інституті.

Постригся у ченці в монастирі Святого Теодора Студита в Ґроттаферрата (Італія), у якому і прийняв схиму 19 грудня 1976 року. Священиче рукопокладення отримав від Патріарха Йосифа Сліпого 3 липня 1977 року в тому ж монастирі. Кілька років душпастирював у парафії Святого Миколая у Пассейку, Нью Джерзі (США).

У 1979 році Владика Гліб став членом Римського Релігійного Товариства Українців-Католиків „Свята Софія“.

У 1985-1990 рр. був префектом студентів у Колегії Святої Софії в Римі.

У 1994 році переїхав зі своєю монашою спільнотою в Україну. Був духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа. У цьому навчальному закладі, у Львівській богословській академії, в Інституті вищої релігійної культури, а також на катехитичних курсах викладав літургіку та біблійні науки.

У 1997-2001 рр. – крайовий капелан спільноти „Віра і Світло“ в Україні.

У 2000 -2002 рр. працював як аташе в Апостольській Нунціатурі в Києві.

11 січня 2002 року іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Барети біля Ефезу. Архиєрейську хіротонію отримав в Архикатедральному соборі Святого Юра 27 лютого 2002 р. (святитель – Блаженніший Любомир, співсвятителі – Митрополит Стефан (Сорока) та Єпископ Юліян (Вороновський)). Призначений Єпископом Патріаршої Курії Верховного Архиєпископа, Керівником Курії Києво-Галицької Митрополії.

1 березня 2002 року Блаженніший Любомир іменував Преосвященного Владику Гліба Сенатором Українського католицького університету. З 25 червня 2002 року по 2 червня 2007 Владика Гліб був Головою сенату.

З 22 березня 2002 року по 8 червня 2004 року – Голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Від 2002 р. – Голова Наглядової ради „Карітас України“.

З 14 січня 2003 року по 15 грудня 2008 року – Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії.

З 25 березня 2003 по 9 травня 2006 року був Апокризарієм-Прокуратором Української Греко-Католицької Церкви при Римській апостольській столиці.

З 1 липня 2003 року по 11 листопада 2008 року – Постулятор справи беатифікації і канонізації Слуги Божого Андрея Шептицького.

З 4 березня 2004 року по 15 грудня 2008 року був Апостольським Візитатором для українців греко-католиків в Іспанії.

З 4 березня 2004 року – Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Ірландії.

16 червня 2006 року декретом Блаженнішого Любомира Владика Гліб призначений Керівником адміністрації „Релігійного управління Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви“. 28 вересня 2006 року – керівником Відділу церковних комісій та Уповноваженим для монаших справ Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви. З 16 вересня 2008 року – Голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

2 червня 2009 року призначений Апостольським адміністратором вакантного осідку Апостольського Екзархату для українців візантійського обряду у Великобританії.

14 червня 2011 року у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI, взявши до відома рішення Синоду Єпископів УГКЦ, призначив Владику Гліба Апостольським екзархом для українців візантійського обряду у Великобританії. Введення на престол п’ятого Апостольського екзарха для українців греко-католиків у Великій Британії відбулося 2 серпня 2011 року. Його здійснив Блаженніший Святослав (Шевчук).

__________________________________________________________________________________

Bishop Taras (Sen’kiv) – Auxiliary Bishop of the Eparchy of Stryj – Владика Тарас (СЕНЬКІВ), Апостольський адміністратор Стрийської єпархії

He was born on July 3, 1960, in the city of Chortkiv, Ternopil’ Region, in the Greek-Catholic family of Pavlo and Maria (Staryk). His mother’s family was repressed for religious and national convictions. From 1967 to 1975 he studied at the middle school of Bilibizhzhya (Chortkiv District). In 1975 he entered Kyivan College № 10, which he finished in 1978, obtaining secondary education and the specialty of electrical work on ships. From 1978 to 1979 he worked in Kyiv at a ship-building factory.

In 1977 he entered the underground Greek-Catholic seminary which was headed by Bishop Pavlo (Vasylyk). He continued his studies (with limitations) even during military service in 1979-1981 and after its completion and in parallel, because of the obligation of law, worked in different jobs: as a fireman, stoker and builder until 1989.

On May 28, 1982, he was ordained a priest; the ordaining Bishop was Pavlo (Vasylyk).

From 1982 to 1989 as an underground Greek-Catholic priest he ministered on the territory of the Ivano-Frankivs’k Eparchy. From the beginning he actively participated in the activity of the Committee for the Legalization of the UGCC. In 1987 together with a group of clergy and laity led by Bishop Pavlo (Vasylyk) he signed the documents “Statement about part of the UGCC leaving the underground” and “Demands to the Supreme Council of the USSR” about the legalization of the UGCC.

From 1989 to 1992 he was pastor in the city of Chortkiv and dean of Chortkiv. In parallel he organized parish centers on the territory of the Chortkiv and Zalishchyky Deaneries and in 1990 – 1991 he executed the obligations of pastor of Zalischyky and Chernivtsi. At the same time he provided pastoral guardianship of parishes of the deanery in which there were yet no priests.

With the blessing of Bishop Sofron (Dmyterko) from 1992 to 1998 he finished the formation course at the archiepiscopal seminary and the Theology Faculty of Cyril and Methodius at the University Palatskego in Olomouc (Czech Republic), receiving a master’s degree. In 2000 at the same place, in cooperation with Centro Aletti Velehrad-Rome, he finished a doctoral course at the Faculty of Cyril and Methodius of the University Palatskego at the Department of Pastoral Theology, the section “Practical Theology and the Study of the Christian East.” He defended his scholarly work and received the degree of licentiate of theology.

On January 14, 1993, for his pastoral work Bishop Sofron (Dmyterko) on behalf of the Major Archbishop awarded Fr. Taras with a miter.

From September 1, 2000, he executed the obligations of the chaplain of the Ivano-Frankivs’k Theological Academy, and on January 17, 2001, he was appointed syncellus (chancellor) of the Eparchy of Buchach in matters of pastoral work and the formation of clergy.

From January 23, 2002, he was canonically appointed to the Eparchy of Kolomyja and Chernivtsi. On February 15, 2002, he entered a monastic order, the Minim Fathers (the Little Brothers of Saint Francis of Paola) in order in future, according to the intention of the General of the order, to create an Eastern branch of the order for activity in Ukraine.

On May 22, 2008, he was proclaimed Auxiliary Bishop of the Eparchy of Stryi, with the titular See of Siccenna. His hierarchical ordination took place on July 20, 2008, at the Cathedral of the Dormition of the Most Holy Mother of God in the city of Stryj. The ordaining bishops were His Beatitude Lubomyr, Bishop Yuliyan (Gbur), Bishop Mykola (Simkaylo), and Bishop Volodymyr (Viytyshyn).

Народився 3 липня 1960 року в місті Чорткові на Тернопільщині в греко-католицькій родині Павла та Марії, з дому Старик. Родина матері була репресована за релігійні та національні переконання. У 1967 – 1975 роках навчався в Білобожницькій середній школі (Чортківський район). У 1975 році вступив до київського СПТУ № 10, яке закінчив 1978 року, здобувши середню освіту та спеціальність корабельного електромонтажника. У 1978 – 1979 роках працював на Київському суднобудівному заводі.

У 1977 році вступив до підпільної греко-католицької семінарії, яку очолював Владика Павло (Василик). Продовжував навчання (дещо обмежено) і під час служби в армії у 1979-1981 роках, і після її закінчення та паралельно, з обов’язку перед законом, працював на різних роботах: пожежником, кочегаром та будівельником – аж до 1989 року.

28 травня 1982 року висвячений на священика (святитель – Владика Павло (Василик)).

У 1982 – 1989 роках як підпільний греко-католицький священик душпастирював на території Івано-Франківської єпархії. Від початку брав активну участь у діяльності Комітету за легалізацію УГКЦ. У 1987 році разом з групою духовенства та мирян під проводом Владики Павла (Василика) підписав документи “Заява про вихід частини УГКЦ з підпілля” та “Вимога до Верховної Ради СРСР” про легалізацію УГКЦ.

У 1989 – 1992 року був парохом у м. Чорткові та деканом Чортківського деканату. Паралельно організовував парафіяльні осередки на території Чортківського і Заліщицького деканатів та впродовж 1990 – 1991 років виконував обов’язки пароха міст Заліщики й Чернівці. Одночасно забезпечував душпастирську опіку парафій деканату, в яких ще не було священиків.

З благословення Владики Софрона (Дмитерка) у 1992 – 1998 роках закінчив формаційний курс в Архієпископській священицькій семінарії та Кирило-Мефодіївський теологічний факультет Університету “Палацкєго” в м. Оломоуц (Чеська Республіка), здобувши ступінь магістра. У 2000 році там же, співпрацюючи з “Centro Aletti Velehrad-Roma”, закінчив докторантський курс на Кирило-Мефодіївському богословському факультеті Університету “Палацкєго” на кафедрі пасторального богослов’я, відділення “Практичне богослов’я та вивчення Християнського Сходу”. Захистив наукову роботу та здобув ступінь ліценціата теології.

14 січня 1993 року за душпастирську працю Владика Софрон (Дмитерко) від імені Верховного Архиєпископа нагородив о. Тараса митрою.

Від 1 вересня 2000 року виконував обов’язки духівника Івано-Франківської теологічної академії, а 17 січня 2001 року був призначений синкелом Бучацької єпархії у справах душпастирства та формації духовенства.

З 23 січня 2002 року канонічно приписаний до Коломийсько-Чернівецької єпархії. 15 лютого 2002 року вступив до чернечого ордену “Мінімі” (Найменших братів св. Франциска з Павли), щоб у перспективі, згідно з наміром Генерала ордену, створити східну гілку ордену для діяльності в Україні.

22 травня 2008 року проголошений Єпископом-помічником Стрийської єпархії з титулярним престолом Січена (Siccenna). Архиєрейська хіротонія відбулася 20 липня 2008 року у Катедральному соборі Успіня Пресвятої Богородиці м. Стрия. Святителі – Блаженніший Любомир, Владика Юліян (Ґбур), Владика Микола (Сімкайло) і Владика Володимир (Війтишин).

20 січня 2010 року призначений Апостольським Адміністратором Стрийської єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Yulian (Voronovs’kyj), Studite Order – Eparch of Sambir and Drohobych – Владика Юліян (ВОРОНОВСЬКИЙ), Єпископ-емерит Самбірсько-Дрогобицької єпархії

He was born on May 5, 1936, in the village of Humnys’ka, Bus’k District, Lviv Region. After completing secondary education, in 1956 he entered the Polygraphic Institute in Lviv, which he finished in 1961 with the specialty engineer-technologist of polygraphic production. For 15 years he worked in different positions: from an ordinary engineer to the chief of the department of the Project-Design Institute in Lviv. In 1975 he left this work because of his religious convictions.

In 1958 he entered the monastery of the Studite Order. Working at a state job, he simultaneously studied in the underground seminary in Lviv. On October 27, 1968, he received priestly ordination at the hands of Bishop Vasyliy Velychkovs’kyj. He was ihumen (superior) of the monastery of the Studite Order.

On September 30, 1986, he received episcopal ordination at the hands of Bishop Volodymyr Sternyuk. He was appointed auxiliary bishop to the administrator of the Lviv Archeparchy. In 1991 he was appointed the archimandrite of the monastery of the Studite Order and the rector of Holy Spirit Seminary in Lviv.

In 1993 he was appointed the administrator of the Sambir and Drohobych Eparchy, and from 1994 the Eparch of the Sambir and Drohobych Eparchy.

Народився 5 травня 1936 р. у с. Гумниська Бузького р-ну Львівської області. Після закінчення середньої школи у 1956 р. вступив до Поліграфічного Інституту у Львові, який закінчив 1961 р. за спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Упродовж п’ятнадцяти років працював на різних посадах: від рядового інженера до начальника відділу Проектно-Конструкторського Інституту у Львові. У 1975 р. звільнений з роботи з огляду на релігійні переконання.

У 1958 р. вступив до монастиря Студійського Уставу. Працюючи на державній роботі, одночасно навчався у підпільній Духовній семінарії у Львові.

27 жовтня 1968 р. отримав єрейські свячення з рук єпископа Василія Величковського. Був ігуменом монастиря Студійського Уставу.

30 вересня 1986 року отримав єпископські свячення з рук Владики Володимира Стернюка. Призначений єпископом-помічником місцеблюстителя Львівської Архиєпархії. У 1991 р. призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У 1993 р. призначений адміністратором Самбірсько-Дрогобицької єпархїї, а з 1994 р. – Єпарх Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

27 жовтня 2011 року Блаженніший Святослав, за згодою Постійного Синоду УГКЦ, прийняв зречення з душпастирського уряду, подане Владикою Юліаном (Вороновським).

__________________________________________________________________________________

Bishop Yaroslav (Pryriz), CSSR – Auxiliary Bishop of the Sambir and Drohobych Eparchy – Владика Ярослав (ПРИРІЗ), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький

He was born on March 30, 1963, in the village of Lastivka, Lviv Region. In 1970 he started first grade and finished studies in 1981, receiving a diploma for secondary technical education. From 1981 to 1983 he served in the army. From 1983 he worked as a mechanic in the Drohobych chisel plant in the technical department and simultaneously studied in the underground seminary of the UGCC in the city of Lviv, which was headed by Archbishop Volodymyr Sternyuk.

On December 13, 1987, he was ordained a deacon and on December 4, 1988, in the city of Lviv he was ordained a priest (the ordaining bishop was the Most Rev. Mikhail Sabryha, CSSR). In 1989 Archbishop Volodymyr Sternyuk entrusted Fr. Yaroslav to organize and revive the parishes of the UGCC in the Staryj Sambir District, Lviv Region. He revived and ministered at the communities of the UGCC in the town of Khyriv, in the villages of Ternava, P’yatnytsya, Polyana, Slyvnytsya, Staryava, Sushytsya, Lopushnytsya, Terlo and others. In 1990 Bishop Yulian Voronovskyj transferred Fr. Yaroslav to the city of Drohobych to serve in the Church of the Holy Trinity.

In 1991 His Beatitude Patriarch Myroslav Ivan Lubachivsky sent him to Rome for higher theological studies at the Papal Oriental Institute. Studying, he at the same time executed the obligations of prefect of students of the Ukrainian Catholic University in Rome.

In 1992 he entered the Order of the Redemptorist Fathers, in 1993 he began the novitiate and in 1994 he took vows in the Lviv Province. He continued higher theological studies at the Pontifical Oriental Institute in Rome. In 1996 he received the degree of licentiate. Thus, he was consequently permitted to do the third cycle of higher theological studies. In 1997 he finished studies and received the right to write a doctoral dissertation.

In 1997 at the instruction of the abbot of the Redemptorists’ Lviv Province and their general government in Rome, he organized the Higher Spiritual Institute of Holy Martyr M. Charnetskyj in the city of Lviv; there he was the prefect of students and a teacher of Eastern theology. In 1999 the general government appointed him a member of the general secretariat of formation at the Redemptorists’ general administration in Rome for a term of six years, and in 2005 this term was extended. In 2001 he was appointed the rector of the higher spiritual institute and ihumen of the Monastery of Saint Alphonsus. In June 2005 he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Sambir and Drohobych Eparchy.

On March 2, 2006, he was named auxiliary bishop of Sambir and Drohobych. On April 29, 2006, in Drohobych, at the Cathedral of the Holy Trinity of the Sambir and Drohobych Eparchy, his episcopal ordination was held. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr, and concelebraters were the Most Rev. Bishop Yulian Voronovskyj and Rev. Bishop Mikhail Sabryha.

Народився 30 березня 1963 року в с. Ластівка на Львівщині. У 1970 році пішов до першого класу, а закінчив навчання в 1981 році, отримавши диплом про середню технічну освіту.

З 1981 до 1983 року служив у армії. З 1983 року працював механіком на Дрогобицькому долотному заводі в технічному відділі і одночасно навчався в підпільній духовній семінарії УГКЦ в місті Львові, яку очолював Архієпископ Володимир Стернюк.

13 грудня 1987 року прийняв дияконські свячення, а 4 грудня 1988 року в місті Львові був висвячений на священика (святитель Преосвященний Владика Михаїл Сабрига, ЧНІ).

У 1989 році Архієпископ Володимир Стернюк доручив о. Ярославу відродити й організувати парафії УГКЦ в Старосамбірському районі Львівської області. Відновив і обслуговував громади УГКЦ в місті Хирові, в селах Тернава, П’ятниця, Поляна, Сливниця, Стар’ява, Сушиця, Лопушниця, Терло та інші. У 1990 році Владика Юліан Вороновський перевів о. Ярослава до міста Дрогобича для служіння в храмі Пресвятої Трійці.

У 1991 році Блаженніший Патріарх Мирослав Іван Любачівський скерував до Рима на вищі богословські студії в Папському східному інституті. Навчаючись, водночас виконував обов’язки префекта студентів Українського католицького університету в Римі.

У 1992 році вступив до Чину Отців Редемптористів, 1993 року розпочав новіціят, а в 1994 році склав обіти у Львівській провінції ЧНІ. Продовжив вищі богословські студії у Папському східному інституті в Римі. У 1996 році здобув ступінь ліценціата. Відтак був допущений до третього циклу вищих богословських студій. У 1997 році закінчив навчання з відзнакою і здобув право писати докторську дисертацію.

У 1997 році за дорученням настоятелів Львівської провінції ЧНІ та Генерального уряду в Римі організував Вищий духовний інститут ім. бл. свнщм М. Чарнецького в м. Львові; у згаданому закладі був префектом студентів та викладачем східного богослов’я. У 1999 році Генеральний уряд призначив його членом генерального секретаріату формації при Генеральній управі ЧНІ в Римі терміном на 6 років, а в 2005 році цей термін було продовжено. У 2001 році був призначений ректором Вищого духовного інституту та ігуменом монастиря Святого Альфонса. У червні 2005 року був призначений протосинкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

2 березня 2006 року іменований Єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицьким. 29 квітня 2006 року у Дрогобичі, в Катедральному соборі Пресвятої Трійці Самбірсько-Дрогобицької єпархії, відбулася архієрейська хіротонія. Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями Преосвященний Владика Юліян Вороновський та Преосвященний Владика Михаїл Сабрига.

21 квітня 2010 року Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Глава Української Греко-Католицької Церкви, отримавши згоду Синоду Єпископів нашої Церкви, що відбувався у Львові-Брюховичах від 29 листопада до 5 грудня 2009 року, та повідомивши Апостольську Столицю, згідно з приписами 85 канону § 2 і § 4 Кодексу Канонів Східних Церков, підніс Владику Ярослава до гідності Єпископа-коад’ютора цієї єпархії.

27 жовтня 2011 року перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією, після того як Блаженніший Святослав, за згодою Постійного Синоду УГКЦ, прийняв зречення з душпастирського уряду, подане Владикою Юліаном (Вороновським).

24 грудня 2011 року у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобич відбулася інтронізація Владики Ярослава на Єпарха Самбірсько-Дрогобицького. Її здійснив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ.

__________________________________________________________________________________

Bishop Vasyl’ (Semenyuk) – Eparch of Ternopil’ and Zboriv – Владика Василь (СЕМЕНЮК), Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський

He was born on July 2, 1949 in village of Dora (near the town of Yaremche, Ivano-Frankivs’k Region) in the family of Maria and Petro Semenyuk.

From 1969 to 1974 he studied at the underground seminary. Later he completed education at the Catholic University of Lublin (Poland). In 1997 he graduated with a master’s degree in moral theology. At the same time he studied at the Khust Forestry College and worked as the controller of gas administration in the town of Yaremche.

On December 22, 1974, Bishop Volodymyr Sternyuk ordained him a priest. In 1975 Fr. Vasyl’ was appointed the “guardian” of Zarvanytsya (Ternopil’ Region), which had been ruined by the Bolsheviks. In the same year, with the blessing of the Most Rev. Bishop Volodymyr Sternyuk he became the rector of the underground seminary.

In 1989 Fr. Vasyl’ Semenyuk and eleven more priests were directed to the Ternopil’ Region for the legalization of the UGCC. In 1990 he was appointed rector of Patriarch Josyf Slipyj Major Seminary in Ternopil and in 1993 protosynkellos (chancellor) of the Ternopil’ Eparchy. With the blessing of the ruling bishop of the Ternopil’ Eparchy he built the Marian spiritual center in Zarvanytsya.

On February 10, 2004, His Holiness John Paul II approved the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church and appointed Fr. Vasyl Semenyuk auxiliary bishop of the Ternopil’-Zboriv  Eparchy, giving him the titular see of Castra Severiana.

On April 3, 2004, in the Cathedral of the Immaculate Conception of the Most Holy Mother of God the episcopal ordination of the Most Rev. Bishop Vasyl’ Semenyuk, auxiliary bishop of Ternopil’ and Zboriv, took place in Ternopil’. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr  in concelebration with Most Rev. Bishop Mikhail Sabryha, Eparch of Ternopil’ and Zboriv, and the Most Rev Bishop Hlib Lonchyna, Apostolic Visitator for the Ukrainian Greek-Catholics of Italy and Procurator of the Major Archbishopric in Rome.

Народився 2 серпня 1949 року в с. Дора (біля м. Яремче на Івано-Франківщині) в сім’ї Марії та Петра Семенюків.

З 1969 до 1974 роки навчався у підпільній духовній семінарії. Пізніше доповнив освіту у Люблінському католицькому університеті (Польща). У 1997 році отримав вчений ступінь магістра морального богослов’я. Паралельно навчався у Хустському лісотехнікумі, працював диспетчером газового управління в м. Яремче.

22 грудня 1974 року Владика Володимир (Стернюк) висвятив його на священика. У 1975 році о. Василь був призначений „опікуном” зруйнованої більшовиками Зарваниці (Тернопільщина). У тому самому році з благословення Високопреосвященного Владики Володимира Стернюка став ректором підпільної духовної семінарії.

У 1989 році о. Василя Семенюка та ще одинадцятьох священиків скерували на Тернопільщину для легалізації УГКЦ. У 1990 році призначений ректором Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого; у 1993 році – протосинкелом Тернопільської єпархії. З благословення Правлячого Архієрея Тернопільської єпархії відбудовує Марійський духовний центр у Зарваниці.

10 лютого 2004 року Святіший Отець Іван Павло ІІ ухвалив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив всесвітлішого о. Василя Семенюка Єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської єпархії, уділяючи йому титулярний престол Кастра Северіана.

3 квітня 2004 року в Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі відбулася архієрейська хіротонія Преосвященного Владики Василя Семенюка, Єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського. Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями – Преосвященний Владика Михаїл (Сабрига), Єпарх Тернопільсько-Зборівський, та Преосвященний Владика Гліб (Лончина), Апостольський візитатор для українців греко-католиків Італії, Прокуратор Верховного Архиєпископа в Римі.

Від дня смерті Владики Михаїла (Сабриги) (29 червня 2006 року) призначений Адміністратором Тернопільсько-Зборівської єпархії. 19 жовтня 2006 року Владика Василій іменований Правлячим архиєреєм Тернопільсько-Зборівської єпархії.

22 грудня 2011 року в катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя під час Архиєрейської Літургії Блаженніший Святослав (Шевчук) проголосив створення Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.

Першим Митрополитом Тернопільсько-Зборівським став Владика Василь (Семенюк), Єпарх Тернопільсько-Зборівський. До складу Тернопільсько-Зборівської митрополії увійшли Тернопільсько-Зборівська та Бучацька єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Mikhail (Koltun), CSSR – Eparch of Sokal’ – Владика Михаїл (КОЛТУН), Єпарх Сокальсько-Жовківський

He was born on March 28, 1949, in the village of Polonychi, Lviv Region, in the family of Pavlo and Stanislava from the Kret family. In 1963 he finished an eight-year school and entered the Lviv College of Industrial Automation.

During 1969 – 1972 he was in military service in the marine army in the Murmans’k Region. During 1972 – 1989 he worked in the Lviv factory of reinforced-concrete products as the master of control-measuring devices, as a power engineering specialist.

In 1974 he entered the monastery of the Redemptorist Fathers in Lviv.

From 1975 to 1981 he studied in the underground seminary of the Redemptorist Fathers.

On November 8, 1981, he took perpetual monastic vows.

On December 13, 1981, he received priestly ordination at the hands of Bishop Volodymyr Sternyuk. From 1989 he served at the Parish of the Ascension of the Lord in Lviv.

On September 19, 1993, he received episcopal ordination at the hands of His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky in concelebration with Bishop Sofron Dmyterko and Bishop Fylymon Kurchaba. He was appointed eparchial bishop of the Zboriv Eparchy. From 1996 to 1997 he additionally executed the obligations of Exarch of Kyiv and Vyshhorod.

From 1997 he was entrusted to be the representative of the UGCC in matters of chaplaincy and spiritual guardianship of all military services of Ukraine.

Since October 17, 2000, he has ministered as eparchial bishop in the newly created Eparchy of Sokal’.

Народився 28 березня 1949 р. у с. Полоничі Львівської області у сім’ї Павла та Станіслави з роду Крет. У 1963 р. закінчив восьмирічну школу та вступив до Львівського технікуму промислової автоматики.

Упродовж 1969 – 1972 рр. – військова служба у морській армії у Мурманській області.

Протягом 1972 – 1989 рр. працював на Львівському заводі залізобетонних виробів майстром контрольно – вимірювальних приладів, енергетиком.

У 1974 р. вступив до монастиря оо. Редемптористів у Львові.

Із 1975 до 1981 рр. навчався у підпільній семінарії оо. Редемптористів.

8 листопада 1981 р. склав вічні монаші обіти.

13 грудня 1981 р. отримав єрейські свячення з рук єпископа Володимира Стернюка. Із 1989 р. служив на парафії Вознесіння Господнього у Львові.

19 вересня 1993 р. отримав єпископські свячення з рук Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського у співслужінні Владики Софрона Дмитерка і Владики Филимона Курчаби. Призначений єпархіальним єпископом Зборівської єпархії.

Із 1996 до 1997 рр. додатково виконує обов’язки екзарха Києво – Вишгородського.

Із 1997 р. – уповноважений від єпископату УГКЦ у справах капеланства і духовної опіки військовослужбовців усіх родів військ України.

Із 17 жовтня 2000 р. виконує служіння єпархіального єпископа у новоствореній Сокальській єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Volodymyr (Vijtyshyn) – Eparch of Ivano-Frankivs’k – Владика Володимир (ВІЙТИШИН), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський

He was born on November 9, 1959, in the village of Demydivka, Vinnytsya Region. After completing secondary school, he studied at the underground seminary, which he was forced to leave for the time of military service (1978-1980). In 1982 he finished his studies. On May 26, 1982, he was ordained a priest (the ordaining bishop was Bishop Pavlo Vasylyk). In the days of the underground he carried out pastoral activity in many localities of the Ternopil’ and Ivano-Frankivs’k regions.

On August 4, 1987, at the initiative and under the leadership of Bishop Pavlo Vasylyk, together with a few priests and lay people he signed a statement about the UGCC leaving the underground. This document was passed to His Holiness John Paul II and the President of the USSR, Mikhail Gorbachev. On May 16, 1989, on the eve of the convention of the national deputies of the USSR, he was a member of the delegation to Moscow for the legalization of the underground UGCC (also in the delegation were bishops Fylymon Kurchaba, Pavlo Vasylyk, Sofron Dmyterko, and fathers Hryhorij Simkaylo and Ihor Voznyak).

After the exit of the Ukrainian Greek-Catholic Church from the underground, he continued to study theology: at first he studied at the Ivano-Frankivs’k Theological-Catechetical Institute, consequently at Lublin Catholic University, where in 2002 received a licentiate in pastoral theology.

On May 14, 1999, His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivski granted him a high church reward, a miter.

From 1990 he was pastor and dean of Tlumach, from 1997 the steward of the Eparchy of Kolomyja and Chernivtsi. During this time he was also a judicial vicar and a member of the college of consultants. On May 13, 2003, Pope John Paul II named Mitr. Fr. Volodymyr Viytyshyn bishop-coadjutor of the Kolomyja and Chernivtsi Eparchy. The ceremony of hierarchical ordination was carried out on June 15, 2003, by the Head of the UGCC, His Beatitude Lubomyr Cardinal Husar. Concelebrating were bishops Pavlo Vasylyk and Sofron Mudryj.

On June 2, 2005, His Holiness Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church and appointed Bishop Volodymyr (Viytyshyn) Eparch of Ivano-Frankivs’k. He was installed on the see on July 12, 2005.

Народився 9 листопада 1959 року в селі Демидівка Вінницької області. Після закінчення середньої школи навчався у підпільній семінарії, яке змушений був перервати на час служби в армії (1978-1980 роки). У 1982 році закінчив навчання.

26 травня 1982 року отримав ієрейські свячення (святитель Владика Павло Василик). У часи підпілля здійснював душпастирську діяльність у багатьох місцевостях Тернопільської та Івано-Франківської областей.

4 серпня 1987 року, з ініціативи та під проводом Владики Павла Василика, разом з декількома священиками та мирянами підписав Заяву про вихід УГКЦ з підпілля. Цей документ було передано Святішому Отцеві Іванові Павлові ІІ та Президентові СССР Михайлові Горбачову. 16 травня 1989 року, напередодні з’їзду народних депутатів СРСР, був членом делегації до Москви за легалізацію підпільної УГКЦ (у делегацію також входили єпископи Филимон Курчаба, Павло Василик, Софрон Дмитерко, отці Григорій Сімкайло та Ігор Возьняк).

Після виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля, продовжив вивчати богослов’я: спочатку навчався в Івано-Франківському богословсько-катехитичному інституті, відтак у Люблінському католицькому університеті, де в 2002 році отримав ліценціат з пасторальної теології.

14 травня 1999 року Блаженнішим Мирославом Іваном Кардиналом Любачівським був відзначений високою церковною нагородою – мітрою.

З 1990 року, – парох і декан Тлумача, з 1997 року, – економ Коломийсько-Чернівецької єпархії. Протягом цього часу був також судовим вікарієм та членом Колегії консультантів.

13 травня 2003 року Папа Іван Павло ІІ номінував о. мітр. Володимира Війтишина Єпископом-коад’ютором Коломийсько-Чернівецької єпархії. Чин Архієрейської хіротонії 15 червня 2003 року здійснив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар. Співсвятителями були Владики Павло Василик та Софрон Мудрий.

2 червня 2005 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив Владику Володимира (Війтишина) Єпархом Івано-Франківським. Введення на престол відбулося 12 липня 2005 року.

13 грудня 2011 року під час Архиєрейської Літургії Блаженніший Святослав (Шевчук) проголосив створення Івано-Франківської митрополії УГКЦ.

Першим Митрополитом Івано-Франківським став Владика Володимир (Війтишин). До складу митрополії увійшли Івано-Франківська та Коломийсько-Чернівецька єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Sofron (Mudryj), OSBM – Bishop emeritus – Владика Софрон (МУДРИЙ), Єпископ-емерит

He was born on November 27, 1923, in the town of Zolochiv. His father was Hryhorij Mudryj, his mother Varvara Pavlyshyn. He had six sisters and one brother. He obtained primary and secondary education in Zolochiv. In 1946-1949 he studied electro-engineering in Augsburg, Germany. In December 1950 he went to the USA, where entered the monastery of the Order of Saint Basil the Great, in which he went through the novitiate.

On January 14, 1955, he took perpetual monastic vows. For four years he studied theology at the Gregorian University in Rome and received a master’s of theology degree in 1959.

On December 25, 1958, he received priestly ordination at the hands of Archbishop Ivan Bucko. He continued his studies, studying Roman and canon law at the Lateran University.

In 1966-1969 at the Pontifical Oriental Institute he obtained the degree of master of canon law for the Eastern Churches. He defended his doctoral thesis.

During 1960-1974 he was vice rector of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat in Rome. From 1965 to 1994 he was a permanent worker at the Ukrainian section of Radio Vatican.

From 1974 to 1994 he was rector of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat.

In October 1994 he was appointed rector of the Ivano-Frankivs’k Theological-Catechetical Institute.

On November 6, 1995, he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Ivano-Frankivs’k Eparchy. On March 2, 1996, he received the pontifical appointment of bishop-coadjutor of the Ivano-Frankivs’k Eparchy.

On June 2, 2005, His Holiness Benedict XVI, according to can. 210 of the Code of Canons of the Eastern Churches, accepted the renunciation from government of the Eparch of Ivano-Frankivs’k the Most Rev. Bishop Sofron (Mudryj).

Народився 27 листопада 1923 р. у м. Золочеві. Батько – Григорій Мудрий, мати – Варвара Павлишин; має шістьох сестер і одного брата. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві. У 1946-1949 рр. Учився на електроінженерії в Авзбургу, Німеччина. У грудні 1950 р. виїхав до США, де вступив до Монастиря Чину Святого Василія Великого, в якому пройшов новіціат.

14 січня 1955 р. склав довічні чернечі обіти.

Чотири роки вивчав богослов’я в Григоріянському університеті у Римі, здобув ступінь магістра богослов’я у 1959 р.

25 грудня 1958 р. отримав єрейські свячення із рук архиєпископа Івана Бучка.

Продовжував навчання, студіюючи римське і канонічне право у Лятеранському університеті.

У 1966-1969 рр. у Папському Інституті Східних Церков здобув ступінь магістра канонічного права Східних Церков. Захистив докторську працю.

Упродовж 1960-1974 рр. – віце – ректор Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі.

Із 1965 до 1994 рр. – постійний працівник української секції Ватиканського радіо.

1974-1994 рр. – ректор Української Папської Колегії св. Йосафата.

У жовтні 1994 р. призначений ректором Івано-Франківського Теологічно- Катехитичного Інстититу.

6 листопада 1995 р. призначений протосинкелом Івано-Франківської єпархії.

2 березня 1996 р. отримав папське призначення єпископа – коад’ютора Івано-Франківської єпархії.

Єпископська хіротонія відбулася 12 травня 1996 р. в м. Івано-Франківську.

Від 22 грудня 1997 р. – єпарх Івано-Франківської єпархії.

2 червня 2005 року Святіший Отець Венедикт XVI, згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийняв зречення з уряду Єпарха Івано-Франківського Преосвященного Владики Софрона (Мудрого).

__________________________________________________________________________________

Bishop Mykola (Simkaylo) – Eparch of Kolomyja and Chernivtsi – Владика Микола (СІМКАЙЛО), Єпарх Коломийсько-Чернівецький

He was born on November 21, 1952, in the city of Karaganda, where his parents had been deported for participating in UPA (the Ukrainian Resistance Army). In 1963 his parents returned to Ukraine, and the future Bishop Mykola entered the Pidpechars’ka eight-year school, which he finished in 1967.

In 1967-1969 he studied at the Uhornyky secondary school. Consequently he entered Ivano-Frankivs’k Technical College № 1, after the completion of which he obtained the profession of locksmith-repairer of industrial equipment (he could not enter any higher educational institution because he was “the son of nationalists.”)

The Simkaylo family was closely acquainted with underground UGCC Bishop Pavlo (Vasylyk), who often celebrated Divine Liturgies in their house. Seeing zealousness in the spiritual life of Mykola and Hryhoriy (his younger brother), Bishop Pavlo acquainted them with the situation of the UGCC and suggested they become priests. After that, both before and after fulfilling military obligations the brothers began intense theological studies in the underground seminary.

On May 15, 1974, in the village of Pidpechary during a Divine Liturgy Bishop Pavlo (Vasylyk) administered Mykola’s diaconal and priestly ordinations. The thorny way of an underground priest began at that moment: mainly at nights he rode to the village-stations of the UGCC of the Ivano-Frankivs’k, Ternopil’ and Lviv regions, carrying God’s Word to people, celebrating the Divine Liturgy, and administering the holy sacraments.

In August 1987 Fr. Mykola together with a group of Ukrainian clergy, monks and laity, headed by bishops Pavlo (Vasylyk) and Sofron (Dmyterko), declared that they had left the underground. He was a member of the delegation which obtained in a struggle in Moscow the rights for the UGCC and also participated in a staggered hunger strike which lasted from May 19 to November 24, 1989. On October 1, 1989, in Ivano-Frankivs’k a demonstration of 50 thousand faithful and supporters of the UGCC took place, during which Fr. Mykola celebrated a panakhyda (memorial service) and delivered a sermon on the grave of the Sich Riflemen, for which he was arrested for 15 days.

On January 28, 1990, after a Divine Liturgy in front of the closed Cathedral of the Holy Resurrection, the head of the regional executive committee solemnly passed the keys from the cathedral to the bishops of the UGCC. On February 20, 1990, by a decree of Bishop Sofron (Dmyterko) Fr. Mykola was appointed pastor of this church and the dean of the Ivano-Frankivs’k Deanery, and also director of the charitable foundation Caritas.

To deepen his theological knowledge, from 1991 to 1995 he studied at the Theological-Catechetical Spiritual Institute.

He was awarded a pectoral cross with decorations, with miter, with certificate and medal by Universal Pontiff John Paul II,  “the Honored Cross for the Church and the Universal Pontiff,” with diplomas and distinctions.

On June 2, 2005, he was named Eparch of Kolomyja and Chernivtsi of the UGCC.

On July 12, 2005, on the Feast of Saints Peter and Paul the Apostles in the Cathedral of the Resurrection of the Lord in the city of Ivano-Frankivs’k the episcopal ordination of the Most Rev. Bishop Mykola (Smkaylo) took place, and the next day in the city of Kolomyja he was installed on his see.

Народився 21 листопада 1952 року в м. Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1963 році батьки повернулися в Україну, і Владика Микола вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив в 1967 році.

У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як „син націоналістів” не міг поступити).

Родина Сімкайлів була близько знайомою з Єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), Владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. З того часу, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії.

15 травня 1974 року в с. Підпечари під час Божественної Літургії Владика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Тайни.

У серпні 1987 року о. Микола разом з групою українського духовенства, монахів і мирян, на чолі з Владиками Павлом (Василиком) і Софроном (Дмитерком) оголосив, що виходить з підпілля. Він був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало з 19 травня до 24 листопада 1989 року.

1 жовтня 1989 року в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої о. Микола відслужив Панахиду і виголосив проповідь на могилі Січових Стрільців, за що був заарештований на 15 діб.

28 січня 1990 року після Служби Божої перед закритим Катедральним собором Святого Воскресіння Голова облвиконкому урочисто передав ключі від храму єпископам УГКЦ. 20 лютого 1990 року Грамотою Владики Софрона (Дмитерка) о. Микола був призначений парохом цього храму і деканом Івано-Франківського деканату, а також директором благодійної організації „Карітас”.

Для поглиблення теологічних знань упродовж 1991-1995 років закінчив Теологічно-катехитичний духовний інститут.

Нагороджений нагрудним хрестом з прикрасами, митрою, грамотою і медаллю Вселенського Архієрея Івана Павла II „Почесний Хрест за Церкву та Вселенського Архієрея”, почесними грамотами та відзнаками.

2 червня 2005 року номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецьким УГКЦ.

12 липня 2005 року на свято Святих первоверховних апостолів Петра і Павла в Катедральному соборі Воскресіння Господнього в м. Івано-Франківську відбулася архієрейська хіротонія Преосвященного Владики Миколи (Сімкайла), а наступного дня в м. Коломиї – введення на престол.

__________________________________________________________________________________

Fr. Dmytro (Hryhorak), OSBM – Apostolic Administrator of the Eparchy of Buchach – Владика Дмитро (ГРИГОРАК), Єпарх Бучацький

He was born on January 1, 1956, in the city of Ivano-Frankivs’k in the family of Dmytro and Anna from the family of Prypkhan. In 1963-1973 he studied in the city of Ivano-Frankivs’k. In 1973 he entered the Ivano-Frankivs’k Institute of Oil and Gas, from which he graduated in 1978, receiving the diploma of an engineer-mechanic. He worked at different factories of the city of Ivano-Frankivs’k as an engineer-constructor.

On October 14, 1989, he officially entered the Order of Saint Basil the Great. On January 7, 1990, he took vows in the monastery church in the town of Zolochiv. He went through the first «legal» novitiate in Hoshiv and Krekhiv in 1990-1991.

From 1991 to 1996 he studied in the seminary of the Basilian Fathers and also finished the Theological-Catechetical Spiritual Institute of Ivano-Frankivs’k.

He was ordained a deacon on September 21, 1992, and a priest on October 25 of the same year (the ordaining bishop was Bishop Sofron Dmyterko).

From 1992 to 1998 he ministered in a monastery and the Parish of Christ the King in the city of Ivano-Frankivs’k. He executed the obligations of steward and chaplains of the Sisters–Myrrh Bearers, was the abbot of the monastery of the OSBM in the village of Pohonya, Tysmynets’ District. He began a chaplaincy ministry at the Ivano-Frankivs’k prison and was the chaplain of a youth prayer group. He was also directed to missionary work in Volyn’ and ministered in parishes in Volodymyr-Volyns’kyj, Luts’k and other locations.

Afterwards he was appointed ihumen of the monastery and pastor of the Church of Saint Basil the Great in the city of Luts’k. He started building a complex of promises for the monastery and church.

On July 28, 2007, Pope Benedict XVI appointed Fr. Dmytro Apostolic Administrator of the Eparchy of Buchach.

Народився 1 січня 1956 року в м. Івано-Франківську в сім’ї Дмитра і Анни з роду Припхан. У 1963-1973 рр. здобув повну середню освіту в м. Івано-Франківську. В 1973 році поступив в Івано-Франківський інститут нафти і газу, який закінчив в 1978 році, отримавши диплом інженера-механіка. Працював на різних заводах м. Івано-Франківська інженером-конструктором.

14 жовтня 1989 року офіційно вступив до чину св. Василія Великого. 7 січня 1990 року відбулись облечення в монастирській церкві в м. Золочеві. Перший «легальний» новіціят проходив в Гошеві і Крехові в 1990-1991 рр.

З 1991 по 1996 рр. – навчався в семінарії оо.Василіян, а також закінчив Івано-Франківський теологічно-катехитичний духовний інститут.

Дияконські свячення отримав 21 вересня 1992 року, а священичі – 25 жовтня того ж року (святитель Владика Софрон Дмитерко).

З 1992 по 1998 роки – служіння у монастирі і на парафії Христа Царя в м. Івано-Франківську. Виконував обов’язки економа і духівника сестер-мироносиць, був настоятелем монастиря ЧСВВ в с. Погоня Тисминецького району. Започаткував капеланське служіння в Івано-Франківській в’язниці, був духівником молодіжної молитовної групи. Також був направлений на місійну працю на Волинь, обслуговував парафії у Володимир-Волинську, Луцьку та інші.

Згодом призначений ігуменом монастиря і парохом храму св. Василія Великого у м. Луцьку. Започаткував будівництво комплексу приміщень монастиря і церкви.

28 липня 2007 року Папа Венедикт XVI призначив о. Дмитра Апостольським Адміністратором Бучацької єпархії.

23 липня 2011 року оприлюднено повідомлення, що Cвятіший Отець Венедикт ХVІ дав свою згоду на канононічний вибір Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який прийняв рішення призначити о. Дмитра Єпархом Бучацьким.

Архиєрейська хіротонія відбулася 18 вересня 2011 року в катедральному соборі Святих апостолів Петра і Павла м. Чортків (Тернопільщина). Чин архиєрейської хіротонії здійснив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ. Співсвятителями були Владика Василь (Семенюк), Правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії, та Владика Софрон (Мудрий), Єпископ-емерит Івано-Франківської єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Stephan (Meniok), CSSR – Exarch of Donets’k and Kharkiv – Владика Степан (МЕНЬОК), Екзарх Донецько-Харківський

He was born on September 19, 1949, in the village of Nakonechne, Yavoriv District, Lviv Region. In 1966 he finished Yavoriv General Secondary School № 2. From 1966 to 1968 he studied at Lviv Technical School № 1 and received a diploma with distinction. In 1969-1971 he served in the Soviet army.

In 1974 he was accepted into the monastery of the community of the Redemptorist Fathers of the Lviv Province. He took first vows in 1975 and perpetual ones on October 8, 1981.

From 1975 to 1984 he studied in the seminary of the Redemptorist Fathers and finished a course of philosophical-theological studies.

On July 8, 1984, he was ordained a priest by Bishop Volodymyr Sternyuk. At first he served in the town of Belz, consequently in 1987- 1990 he was pastor of the Church of the Dormition of the Holy Mother of God in the village of Kamyanobrid, Yavoriv District, Lviv Region.

In 1990 he was appointed ihumen of the Monastery of Saint Alphonsus. At the same time he carried out the duties of the rector of the seminary of the Redemptorist Fathers, which was held in this monastery. In 1991 he took the position of teacher of philosophy at Holy Spirit Seminary in Lviv. Besides this, he executed the obligations of provincial steward and vicar.

On August 3, 1994, in obedience to the order His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky, he was appointed rector of Holy Spirit Seminary in Lviv, where he taught theology and studies in various religious denominations. At the request of the protoihumen of the Lviv Province of the Order of the Most Holy Redeemer and in accordance with the order of the auxiliary bishop of Lviv, Lubomyr Husar, on July 13, 1998, he left this position.

In September 1998 he was appointed by the provincial government of the CSSR ihumen and at the same time rector of the Higher Spiritual Institute of Blessed Mykolay Charnetskyj.

On February 15, 2002, in the Cathedral of Saint George he was ordained a bishop with the titular see of Acarassus (the main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr, in concelebration with Bishop Michael Hrynchyshyn and Bishop Mikhail Koltun) and appointed to minister as the Exarch of Donets’k and Kharkiv. On May 12, 2002, he was installed on the see of the Donets’k and Kharkiv Exarchate.

Народився 19 вересня 1949 р. в с. Наконечне Яворівського району Львівської області.

У 1966 р. закінчив Яворівську середню загальноосвітню школу №2. З 1966 р. до 1968 р. навчався у Львівському технічному училищі №1, яке було відкрите на базі середньої школи, і отримав диплом з відзнакою.

У 1969-1971 рр. служив у Радянській армії.

1974 року був прийнятий до монастиря згромадження Отців Редемптористів Львівської провінції. Перші обіти склав у 1975 р., а вічні — 8 жовтня 1981 р.

З 1975 р. до 1984 р. навчався в семінарії Отців Редемптористів; закінчив курс філософсько-богословських наук.

8 липня 1984 р. був рукоположений на священика Владикою Володимиром Стернюком. Спершу душпастирював у м. Белзі, відтак у 1987- 1990 рр. був парохом церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Кам’янобрід Яворівського району Львівської області.

У 1990 р. призначений ігуменом монастиря св. Альфонса. Водночас виконував обов’язки ректора семінарії Отців Редемтористів, яка розмістилася в цьому монастирі. 1991 року був прийнятий на посаду викладача філософії у Львівську духовну семінарію Святого Духа. Крім того, виконував обов’язки провінційного економа і вікарія.

3 серпня 1994 р., згідно з розпорядженням Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, був призначений на посаду ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, де викладав богослов’я, сектознавство. На прохання Протоігумена Львівської провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя і відповідно до розпорядження Єпископа-Помічника Львівського Любомира Гузара 13 липня 1998 року був звільнений з цієї посади.

У вересні 1998 р. провінційним урядом ЧНІ призначений ігуменом і водночас ректором Вищого духовного інституту ім. Блаженного Миколая Чарнецького.

15 лютого 2002 р. в Архикатедральному соборі Святого Юра був висвячений на єпископа з титулярним престолом Акарассо в Ликії (головний святитель – Блаженніший Любомир, співсвятителі – Владика Михаїл Гринчишин і Владика Михаїл Колтун) і призначений на служіння Екзархом Донецько-Харківським. 12 травня 2002 р. був введений на престол Донецько-Харківського екзархату.

__________________________________________________________________________________

Bishop Vasyliy (Medvit), OSBM – Auxiliary Bishop – Владика Василій (МЕДВІТ), Єпископ-помічник Донецько-Харківського екзархату

Bishop Vasyliy Medvit was born on July 23, 1949, in Przemysl, Poland. He entered the Basilian Order on December 26, 1978. He obtained his theological education in Rome.

On May 31, 1984, he was ordained a priest by His Holiness John Paul II. During 1984-1986 he served in the College of Saint Josaphat in Rome in the position of vice-rector. Returning to Poland, in 1986-1989 he was pastor of the Ukrainian parishes in Bani Mazurski and Krukljanky.

On January 4, 1989, he was appointed protoihumen of the Basilian Province of the Protection of the Holy Mother of God in Poland. On July 12, 1994, in Lviv at the Cathedral of Saint George his episcopal ordination took place. He was ordained a bishop at the hands of His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky.

In 1997 the Synod of Bishops of the UGCC appointed him Exarch of the Kyiv and Vyshhorod Exarchate, with a see in Kyiv.

In 2001-2005 he was the Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC.

Владика Василій Медвіт народився 23 липня 1949 р. у Перемишлі.

До Василіянського Чину вступив 26 грудня 1978 р.

Теологічну освіту здобув у Римі.

31 травня 1984 р. рукоположений у священство Святішим Отцем Іваном Павлом II.

Упродовж 1984-1986 рр. працював у Колегії св. Йосафата в Римі на посаді віце-ректора. Повернувшись до Польщі, у 1986-1989 pp. був душпастирем українських парохій Бань Мазурських і Круклянок.

4 січня 1989 р. призначений протоігуменом Василіянської провінції Покрови Пресвятої Богородиці у Польщі.

12 липня 1994 р. у Львові в Архикатедральному Соборі св. Юра відбулася хіротонія. Єпископські свячення отримав із рук Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського.

У 1997 р. Синод Єпископів УГКЦ призначив його екзархом Києво-Вишгородського екзархату з осідком у Києві.

У 2001-2005 роках – Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

17 березня 2009 року призначений Єпископом-помічником Донецько-Харківського екзархату.

__________________________________________________________________________________

Bishop Vasyl’ (Ivasiuk) – Exarch of Odesa and Crimea – Владика Василь (ІВАСЮК), Екзарх Одесько-Кримський

He was born on January 21, 1960, in the village of Dora near Yaremche. Finishing secondary school, he entered the Institute of Land-reclamation in Rivne. At the same time he attended the underground seminary. Consequently he continued to study theology in the major seminary in Ternopil’, and then in the Pontifical Gregorian University in Rome, where in 2003 he obtained a licentiate in dogmatic theology.

He was ordained a priest on August 16, 1989.

At the beginning he served in the underground in the Ternopil’ and Ivano-Frankivs’k regions. In December 1989 he became pastor in Stare Misto and Pidhaytsi and in August 1990 pastor and dean in Berezhany.

In 1993 he was appointed chancellor of the Zboriv Eparchy and the next year vicar of the same eparchy and pastor of the Church of the Transfiguration of the Lord in Zboriv.

On June 1, 1996 he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Eparchy of Sokal’ after his return from Rome.

On July 28, 2003, His Holiness John Paul II accepted the appointment of Father Vasyl’ Ivasyuk as the first Exarch of Odesa and Crimea. On September 28, 2003, on the 15th Sunday after the Descent of the Holy Spirit, his episcopal ordination took place. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr Cardinal Husar, in concelebration with the Bishop of the Sambir and Drohobych Eparchy Yulian Voronovskyj and the ruling Bishop of the Eparchy of Sokal’,  the Most Rev. Mikhail Koltun.

Народився 21 січня 1960 року в селі Дора поблизу Яремчі. Закінчивши середню школу, поступив до Інституту меліорації в Рівному. Тоді ж відвідував підпільну духовну семінарію. Відтак продовжив вивчати теологію у Вищій духовній семінарії в Тернополі, а потім – в Папському Григоріанському університеті в Римі, де у 2003 році отримав ліценціат з догматичного богослов’я.

Рукоположений на священика 16 серпня 1989 року.

Спочатку працював у підпіллі в Тернопольській та Івано-Франківській областях. У грудні 1989 року став парохом у Старому Місті та Підгайцях; у серпні 1990 року – парохом і деканом в Бережанах.

У 1993 році був призначений канцлером Зборівської єпархії, а наступного року – вікарієм тієї ж єпархії та настоятелем церкви Преображення Господнього у Зборові.

1 червня 1996 року призначений протосинкелом Зборівської єпархії. Після повернення з Риму став протосинкелом Сокальської єпархії.

28 липня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ ухвалив призначення всечеснішого отця Василя Івасюка першим Екзархом Одесько-Кримським. 28 вересня 2003 року, в 15-ту неділю після Зіслання Святого Духа, відбулася архієрейська хіротонія. Головним святителем був Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, а співсвятителями – Правлячий Архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії Преосвященний Юліян Вороновський та Правлячий Архієрей Сокальської єпархії Преосвященний Михаїл Колтун.

__________________________________________________________________________________

Bishop Yosafat Oleh (Hovera) – Exarch of Luts’k – Владика Йосафат Олег (ГОВЕРА), Екзарх Луцький

He was born on September 12, 1967, in the city of Ivano-Frankivs’k. After completing secondary school he studied in the underground seminary. On May 30, 1990, he was ordained a priest and appointed pastor of the Parish of Saints Volodymyr and Olha of the village of Velyka Berezovytsya.

From 1996 to 1999 he studied at Lublin Catholic University. After this he was vice-rector of the Josyf Slipyj Major Seminary. From 2004 to 2007 he studied at the Pontifical Oriental Institute in Rome (Italy), where received a licentiate in pastoral theology. Consequently Fr. Yosafat Hovera executed the obligations of the rector of the Josyf Slipyj Seminary.

On January 15, 2008, in the Vatican it was announced that His Holiness Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church to found a new archiepiscopal exarchate in Luts’k and to name Fr. Yosafat Oleh Hovera its first exarch, giving him the titular see of Caesariana. His hierarchical ordination took place on Monday, April 7, 2008, on the Feast of the Annunciation of the Most Holy Mother of God at the Cathedral of the Immaculate Conception in the city of Ternopil’. On Saturday, April 12, 2008, in the Church of the Nativity of the Most Holy Mother of God in the city of Luts’k, which the became a cathedral church, his installation took place.

Народився 12 вересня 1967 року в місті Івано-Франківську. Після закінчення середньої школи навчався у підпільній духовній семінарії. 30 травня 1990 року був рукопокладений на священика і призначений настоятелем парафії Святих Володимира і Ольги смт Велика Березовиця.

З 1996 до 1999 року навчався у Люблінському католицькому університеті. Після цього був віце-ректором Вищої духовної семінарії імені Йосифа Сліпого. Упродовж 2004-2007 року навчався у Папському Східному інституті у Римі (Італія), де здобув ліценціат з пасторальної теології. Відтак о. Йосафат Говера виконував обов’язки ректора духовної семінарії імені Йосифа Сліпого.

15 січня 2008 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про заснування нового архиєпископського екзархату у Луцьку та про призначення о. Йосафата Олега Говери його першим екзархом, уділяючи йому титулярний престол Цезаріани.

Архиєрейська хіротонія відбулася у понеділок, 7 квітня 2008 року, у день празника Благовіщення Пресвятої Богородиці, у Катедральному соборі Непорочного Зачаття м. Тернополя. У суботу, 12 квітня 2008 року, у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Луцька, який відтепер став катедральним собором, відбулася інтронізація (введення на престол).

__________________________________________________________________________________

Bishop Milan (Shashik) – Apostolic Administrator of the Mukachiv Greek Catholic Church

He was born on September 17, 1952, in Lechina, Slovakia. After completing primary and secondary school, in 1971-1976 he was attended courses of philosophy and theology at the major seminary in Bratislava.

On July 31, 1971, he entered the Congregation of the Mission Vincentians/Lazarists. On September 27, 1973, he took perpetual vows.

On June 6, 1976, he was ordained a priest. Then he performed various pastoral work, first as chaplain, then pastor. With the permission of the Holy See, Fr. Milan Sasik celebrated in two rites, Greek-Catholic and Roman-Latin.

From 1990 to 1992 he studied in the Teresianum Pontifical Institute of Spirituality  in Rome, where he received a master’s degree.

From October 5, 1992, to July 7, 1998, he worked in the Apostolic Nunciature in Ukraine. Then for one year he was director of novices in the Congregation of the Mission in Slovakia. In August 2000 he went back to Ukraine and became pastor in Perechyn, Transcarpathia. On November 12, 2002, His Holiness John Paul II appointed Fr. Milan the Apostolic Administrator “ad nutum Sanctae Sedis” (until called away) of the Mukachiv Eparchy of the Greek-Catholic Church.

On January 6, 2003, he received episcopal ordination.

In addition to his native Slovak, he speaks Ukrainian, Italian, Czech, Russian and Polish.

Народився 17 вересня 1952 року в Лехоті, Словаччина. Після закінчення початкової та середньої школи, в 1971-1976 роках був слухачем курсів філософії і теології у Вищій семінарії в Братіславі.

31 липня 1971 року вступив до Місійної Конгрегації Отців Лазаристів. 27 вересня 1973 року склав вічні обіти.

6 червня 1976 року був рукоположений на священика. В подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, спочатку був капеланом, потім – парохом. За дозволом Святого Престолу, о. Мілан Шашік служив у двох обрядах: греко-католицькому і латинському.

З 1990 по 1992 рік навчався в Папському Інституті Духовності “Teresianum” в Римі, де отримав ступінь маґістра.

З 5 жовтня 1992 року по 7 липня 1998 року працював в Апостольській Нунціатурі в Україні. Потім протягом одного року був Директором Новіціату в Конгрегації Отців Лазаристів у Словаччині. У серпні 2000 року повернувся в Україну і став парохом в Перечині, Закарпаття.

12 листопада 2002 року Святіший Отець Іван Павло II призначив о. Мілана Апостольським Адміністратором ad nutum Sanctae Sedis (до відкликання) Мукачівської єпархії Греко-Католицької Церкви.

6 січня 2003 року отримав єпископські свячення.

Окрім рідної, словацької мови, володіє українською, італійською, чеською, російською та польською мовами.

__________________________________________________________________________________

Bishop Ivan (Martyniak) – Metropolitan of Przemysl and Warsaw – Владика Іван (МАРТИНЯК), Митрополит Перемишльсько-Варшавський

He was born on June 20, 1939, in the village of Spas (Western Ukraine). He studied philosophy and theology at the Theological Academy in Warsaw.

On June 29, 1964, he received priestly ordination at the hands of Metropolitan of Wroclaw Boleslaw Kominek. In 1972 after the separation of the Wroclaw Archdiocese he moved to the Diocese of Gorzow and ministered in the Greek-Catholic parishes.

After the completion of studies at the Theology Academy in Warsaw he defended his licentiate in theology in 1968.

From 1975 he ministered in Legnica and the pastoral centers of Modli, Zamenytsja and Lublin. In 1977 he was elected a member of the capitula of the Diocese of Przemysl.

On September 16, 1989, he was ordained in Czestochowa, at which ceremony His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivski presided.

On July 20, 1989, he was appointed the auxiliary bishop of the Primate of Poland in matters of Ukrainian Greek-Catholics in Poland.

On January 16, 1991, he was appointed eparchial bishop of the Przemysl Eparchy.

On May 24, 1996, the Holy See raised the Przemysl Eparchy to the dignity of the Przemysl and Warsaw Metropolitanate, and the eparch was named the Archbishop and Metropolitan of Przemysl and Warsaw.

Народився 20 червня 1939 p. у Спасі (Західна Україна). Вивчав філософію і теологію у Теологічній академії у Варшаві.

29 червня 1964 p. отримав священичі свячення з рук Митрополита Вроцлавського Болєслава Комінка. У 1972 р. після розподілу Вроцлавської архиєпархії переїжджає до Гожівської єпархії і душпастирює в греко-католицьких парохіях.

Після завершення навчання у Теологічній академії у Варшаві захистив 1968 p. диплом ліценціата з теології.

Із 1975 p. душпастирював у Легниці і пасторальних центрах Модлі, Замениці і Любліна. У 1977 p. обраний членом Капітули єпархії у Перемишлі.

16 вересня 1989 р. у Ченстохові відбувається хіротонія, яку очолює Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський.

20 липня 1989 p. призначений єпископом-помічником Примаса Польщі у справах українців греко-католиків у Польщі.

16 січня 1991 р. призначений єпархіальним єпископом Перемишльської єпархії.

24 травня 1996 р. Апостольський Престол підносить Перемишльську єпархію до гідності Перемишльсько-Варшавської Митрополії, а єпарха іменує Архиєпископом і Митрополитом Перемишльсько-Варшавським.

__________________________________________________________________________________

Bishop Wlodzimierz (Juszczak), OSBM – Eparch of Wroclaw and Gdansk – Владика Володимир (ЮЩАК), Єпарх Вроцлавсько-Ґданський

He was born on July 19, 1957, in the village of Legnica (Poland).

He finished primary school in 1972 in the village of Rosochata and in the same year began studies in the Ukrainian lyceum in Legnica.

On August 31, 1976, he entered the Basilian Order, with which he became acquainted during studies in primary school. He finished philosophical-theological studies in the Warsaw Major Seminary in 1983.

He took perpetual monastic vows on May 1, 1983.

He was ordained a priest on May 28, 1983, at the hands of Metropolitan of Wroclaw Henryk Cardinal Gulbinowicz. After ordination he served in the parish in Bartoszczytsi founded in December 1982 by Fr. Yulian Gbur and in a parish in Asuny (Olsztyn Region) operating since 1957. From 1985 Fr. Wlodzimierz additionally ministered at a parish in the village of Ostre Bardo.

In 1984 he began studies in the Academy of Catholic Theology in Warsaw on the Faculty of Canon Law, and in 1990 received the degree of licentiate.

From 1989 he executed the obligations of master of novices and prefect of Basilian brothers-students.

In 1993 he transferred to the monastery of the Basilian Fathers in Wengozevo, simultaneously executing the obligations of pastor and father-dean of the Olsztyn Deanery.

In 1994 he took on the obligations of protoihumen of the Basilian Province in Poland, and simultaneously executed also the obligations of pastor in Warsaw.

On April 24, 1999, by the decision of His Holiness John Paul II, he was appointed bishop of the Wroclaw and Gdansk Eparchy of the Ukrainian Greek-Catholic Church in Poland.

His episcopal ordination took place on June 19, 1999, in Wroclaw. The main ordaining bishop was Metropolitan of Przemysl and Warsaw Ivan Martyniak.

Народився 19 липня 1957 p. в Лігниці (Польща).

Закінчив початкову школу в 1972 p. у с. Росохата і того ж року розпочав навчання в Українському ліцеї в Лігниці.

31 серпня 1976 p. вступив до Василіянського Чину, з яким запізнався ще під час навчання в початковій школі. Філософсько-богословські студії у Варшавській Вищій духовній семінарії закінчив у 1983 p.

Довічні монаші обіти склав 1 травня 1983 p.

Священичі свячення отримав 28 травня 1983 p. із рук Митрополита Вроцлавського Генрика Кардинала Гульбіновича.

Після свячень працював душпастирем у заснованій в грудні 1982 p. o. Юліяном Гбуром парафії в Бартошицях та в діючій від 1957 p. парафії в Асунах (Ольштинщина). Від 1985 p. о. Володимир додатково прийняв обслугу парафії в с. Остре Бардо.

У 1984 p. розпочав студії в Академії католицької теології у Варшаві на факультеті церковного права, а в 1990 p. здобув ступінь ліценціату.

Із 1989 p. виконував обов’язки магістра новіціяту та префекта василіянських братів-студентів.

У 1993 p. переведений до монастиря отців василіян у Венгожеві, одночасно виконуючи обов’язки пароха та отця-декана Ольштинського деканату.

У 1994 p. переймає обов’язки протоігумена василіянської Провінції у Польщі, одночасно виконує також обов’язки пароха у Варшаві.

24 квітня 1999 p., за рішенням Святішого Отця Івана Павла II, призначений єпископом Вроцлавсько-Гданської єпархії Української Греко-Католицької Церкви у Польщі. Єпископська хіротонія відбулася 19 червня 1999 р. у Вроцлаві. Головним святителем був Митрополит Перемишльсько-Варшавський Іван Мартиняк.

__________________________________________________________________________________

Bishop Dionisio (Lachovicz), OSBM – Apostolic Visitator for the Ukrainian Greek-Catholics of Italy and Spain – Владика Діонісій (ЛЯХОВИЧ), Апостольський візитатор для українців греко-католиків Італії та Іспанії

He was born on July 2, 1946, in Pombas, province of Itaiopolis, state of Santa Catarina, Eparchy of Saint John Chrysostom, in Curitiba (Brazil). He obtained secondary education and initial spiritual preparation at the seminary of the Basilian Fathers in Curitiba. He continued his preparation for the priesthood in Catholic institutions of higher education in Brazil and Rome and obtained a licentiate in theology.

On March 30, 1970, he took perpetual vows. On December 8, 1972, he was ordained a priest.

Later he executed various pastoral work and taught philosophy and theology in educational institutions of the Basilian Fathers in Brazil.

In 1991 he came to Ukraine for the founding of the philosophical seminary of the Basilian Fathers in Zhovkva. In 1994 he became rector of the Basilians’ institute in Zolochiv and a teacher at the Kyiv Mohyla Academy and Holy Spirit Seminary in Lviv. From 1996 to 2004 he was protoarchimandrite of the Order of Saint Basil the Great.

He has published in Ukraine a number of articles on religious themes and two manuals for seminarians.

On December 21, 2005, he was named a Curial Bishop of the Major Archbishop of Kyiv and Halych. On February 26, 2006, in Prudentopolis in the Church of Saint Josaphat the Martyr he was ordained a bishop. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr and co-ordainers were His Excellency Stephan (Soroka), Metropolitan of Philadelphia, and the Most Rev. Efraim (Krevej), Eparch of Curitiba.

From April 2006 to December 2008 he was a curial Bishop of the Major Archbishopric of the UGCC, head of the Patriarchal Administration, responsible for the Church’s communities in countries where there are no structures of the UGCC, head of the Department for Ministry to Migrants, and head of the Senate of UCU. On January 7, 2009, he was named by His Holiness Benedict XVI as Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Italy and Spain.

Народився 2 липня 1946 році в Помбасі, район Ітайополіс, штат Святої Катерини, єпархія Святого Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія). Середню освіту і початкову духовну підготовку отримав у Духовній семінарії Отців Василіян в Іваї. Продовжував підготовку до священства у вищих католицьких навчальних закладах Риму та Бразилії. Має ліценціат з теології і спеціалізацію з ділянки філософії щодо питань Бога. 30 березня 1970 року склав вічні обіти. 8 грудня 1972 року був висвячений на священика.

Відтак виконував різноманітну душпастирську працю, упродовж 8 років був ректором Семінарії та Інституту філософії в Куритибі,  викладав філософію і теологію в кількох навчальних закладах у Бразилії.

У 1991 році приїхав в Україну для відродження філософсько-богословських студій Василіянського чину. У 1994 році – ректор Василіянського інституту в Золочеві, викладач в вищих духовних семінаріях України. З 1996 до 2004 роки – протоархімандрит Чину Святого Василія Великого, з осідком у Римі.

Опублікував в Україні низку книжок і публікацій релігійної тематики та два підручника для семінаристів.

21 грудня 2005 року номінований Куріальним єпископом Верховного Архиєпископа Києво-Галицького. 26 лютого 2006 року в Прудентополісі у храмі Святого свщмч. Йосафата відбулася єпископська хіротонія. Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями – Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), Єпарх Куритибський.

Від квітня 2006 до грудня 2008 Куріальний єпископ Верховного Архиєпископа УГКЦ, керівник Патріаршої адміністрації, відповідальний за церковні громади в країнах, де немає  структур УГКЦ, голова Відділу душпастирства емігрантів, голова Сенату УКУ.

Від 7 січня 2009 іменований Святішим Отцем Венедиктом ХVІ Апостольським Візитатором для українців  греко-католиків в Італії та Іспанії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Michael (Hrynchyshyn), CSSR – Apostolic Exarch for Ukrainians of France, the Benelux countries and Switzerland – Владика Михаїл (ГРИНЧИШИН), Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії

He was born on February 18, 1929, in Buchanan, Canada.

On July 28, 1946, he took monastic vows in the Order of the Redemptorist Fathers in Yorkton. He received priestly ordination at the hands of Bishop Maxim Hermaniuk on May 25, 1952, in Toronto.

He ministered in New York, Winnipeg and Saskatoon.

In 1955 he defended a doctoral work at the Pontifical Oriental Institute in Rome. For some time he taught in seminaries in Canada.

From 1970 he was postulator in the beatification process of Metropolitan Andrey Sheptytsky. During 1972 – 1981 he was protoihumen of the Redemptorist Fathers of Canada and the USA.

On November 27, 1982, he was appointed exarch for the Ukrainians of France.

Народився 18 лютого 1929 р. у Б’юкенені, Канада.

28 липня 1946 р. склав монаші обіти в Чині Отців Редемптористів у Йорктоні.

Єрейські свяченя отримав із рук єпископа Максима Германюка 25 травня 1952 р. у Торонто.

Душпастирювави у Нью-Йорку, Вінніпезі та Саскатуні.

У 1955 р. захистив докторську працю у Папському Орієнтальному Інстититуті в Римі. Деякий час викладав у семінаріях Канади.

Із 1970 р. – постулятор у беатифікаційному процесі митрополита Андрея Шептицького.

Упродовж 1972 – 1981 рр. – протоігумен оо. Редемптористів Канади і США.

27 листопада 1982 р. призначений екзархом для українців Франції.

__________________________________________________________________________________

Bishop Piotr (KRYK), Apostolic Exarch in Germany and the countries of Scandinavia – Владика Петро (Крик) – Апостольський Екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії

Народився 25 квітня 1945 року в селі Кобильниця Волоська Яворівського повіту. Його батьки Григорій та Анна Фещин – хлібороби. У рідному селі, на жаль, судилося йому прожити лише два роки, а весною 1947 року всі вони разом з рідними та односельчанами опинилися на території колишньої Східної Прусії в селі Гарш, що у Венгожевському повіті. Тоді внаслідок зловмисних дій польської комуністичної влади стосовно українського народу і проведення цілеспрямованої акції переселення, долю майбутнього владики розділило біля 150 тис. українців.

Навчання у початковій школі почав владика Петро в селі Гарш, яке завершив в селі Крузи, що у повіті Біскупєц. Згодом продовжував навчання в загальноосвітньому Ліцеї в Гіжицьку. Після завершення і цього етапу навчання в 1964 році, поступив у духовну семінарію “Хосіянум” в Ольштині. У 1965 році, за умов переслідування Католицької Церкви у Польщі, будучи семінаристом, попав на військову службу та пройшов процес особливого “обстеження” спецслужбами.

Після військової служби повернувся у семінарію, яку закінчив в 1971 році і став священиком. Спочатку довелося йому душпастирювати серед українців, що проживали на західно-північних землях теперішньої Польщі, це Щецин та Колобжег. А відтак з 1979 року став душпастирем для українців в містах Вроцлав, Жмігруд та Познань, де працював до 2000 року. Також тривалий час виконував обов’язки декана і врешті протосинкела.

19 грудня 2000 року був покликаний на єпископський престіл для українців католиків в Німеччині і Скандинавії. Поставлення і введення на той же престіл відбулося 3 лютого 2001 року у соборі Покрова Пресвятої Богородиці в Мюнхені.

__________________________________________________________________________________

Archbishop Lawrence (HUCULAK), Metropolitan of Winnipeg – Владика Лаврентій (Гуцуляк), ЧСВВ – Митрополит Вінніпезький

Народився 25 січня 1951 року у Верноні (Британська Колумбія, Канада). Навчався у початковій і середній школах у Верноні, відтак – у Колегії Святого Володимира Отців Редемптористів у Робліні (Манітоба).

1969 року вступив до Чину Отців Василіян українського обряду в Оттаві, а новіціят закінчив у монастирі Святого Йосафата у Ґлен Кові, Нью-Йорку (1971-1972рр.). Таїнство Священства прийняв 28 серпня 1977 року.

У 1974 році захистив бакалавреат з філософських наук в Оттавському університеті та продовжував вивчати богослов’я в Університеті Святого Ансельма у Римі. Вивчав літургіку в Папському східному інституті в Римі і 1985 року захистив докторську працю на тему: “Свята Літургія Івана Золотоустого у Київській Митрополії під час з’єднання з Римом (1596-1839)” (науковий керівник – відомий єзуїт о. Роберт Тафт). Видавши свою працю 1990 року в серії видань Отців Василіян „Записки ЧСВВ”, o. Лаврентій отримав науковий ступінь доктора (у Папському східному інституті).

Проживши одинадцять років у Римі, навесні 1986 року повернувся до Канади і був призначений парохом української католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла у Монтері (Альберта) (1986-1996рр.). У вересні 1996 року призначений ігуменом монастиря Святих Апостолів Петра і Павла в Мондері і магістром новиків. Водночас обіймав посаду директора музею Отців Василіян. Від 1992 року викладає курси візантійської Літургії у Богословській колегії в Нюмені (околиці Едмонтона).

Єпископська хіротонія о. Лаврентія відбулася 3 квітня 1997 року, а введення на престол Української католицької єпархії Едмонтона та Альберти – 6 квітня 1997 року в Катедральному храмі Святого священномученика Йосафата в Едмонтоні.

9 січня 2006 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив Владику Лаврентія (Гуцуляка), ЧСВВ, Митрополитом Вінніпезьким, Архієпископом Вінніпезької архієпархії (Канада). Введення на престол Вінніпезької архієпархії відбулося 11 лютого 2006 року.

__________________________________________________________________________________

Archbishop Michael (BZDEL), Archbishop emeritus – Владика Михаїл (Бздель), ЧНІ – Єпископ-емерит

Теодор Бздель і його дружина, Євдокія (з роду Василик), емігрувавши з України, поселилися у містечку Вішарт, Саскачеван, де 21 липня 1930 року народився їх син Михайло. Він був одинадцятим з чотирнадцятьох дітей в родині. Після закінчення початкової освіти продовжував навчання у коледжі Святого Володимира у Робліні, Манітоба, який закінчив на весні 1947 року. Коледж Святого Володимира був заснований та керований Отцями Редемптористами, які, звичайно, мали вплив на духовний розвиток молодого Михайла Бзделя.

8 вересня 1947 року вступив до Новіціяту Отців Редемптористів і 23 вересня прийняв облечини. Через рік склав тимчасові обіти і розпочав свій богословський та філософський вишкіл у семінарії Святої Марії в Вотерфорд-Медоувейл, Онтаріо. Довічні обіти склав 19 серпня 1952 року. Через півтора року, 13 лютого 1954 року, у церкві Пресвятої Євхаристії (Торонто), Преосвященний Владика Ізидор Борецький, Єпарх Торонтський та всієї Східної Канади, уділив йому піддияконські свячення. Через два дні, 15 лютого 1954 року, був висвячений на диякона Єпископом Ізидором у каплиці семінарії Святої Марії в Медоувейл, Онтаріо.

На Різдво Івана Хрестителя, 7 липня 1954 року, диякон Михайло отримав ієрейські свячення, які уділив Єпископ Андрей Роборецький у церкві Святої Марії у Йорктоні, Саскачеван. Через рік він став сотрудником у Йорктоні та околицях.

У вівторок, 29 березня 1992 року, Апостольська Столиця номінувала отця Михайла Бзделя, ЧНІ, Архієпископом Вінніпезьким для українців-католиків у Канаді. 9 березня 1993 року відбулася інтронізація Високопреосвященного Владики Михайла Бзделя на Вінніпезький Митрополичий престіл.

9 січня 2006 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийняв зречення з уряду Високопреосвященного Архієпископа Михаїла (Бзделя), Митрополита Вінніпезького.

__________________________________________________________________________________

Bishop Stephen (CHMILAR), Eparch of Toronto – Владика Степан (Хміляр) – Єпарх Торонтонський

Народився 24 травня 1945 року в м. Лямонт (Альберта, Канада). Навчався в Оттавському Університеті (1966-1968), захистивши бакалаврат з філософії. Відтак захистив бакалаврат з богослов’я при Університеті Святого Павла в Оттаві (1968 -1972).

Як член чернечого Чину Святого Василія Великого 11 червня 1972 року був висвячений на священика (святитель владика Ніль Саварин, ЧСВВ). Душпастирював у різних парафіях: 1972-1973 – парох Української католицької парафії в Чіпман (Борщів, Альберта); 1973-1975 – сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1975-1978 – парох парафії Святого Івана Хрестителя в Оттаві (Онтаріо); 1978-1982 – сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1982-1984 – парох парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Ванкувері (Британська Колумбія); 1984-1988 – парох парафії Преображення ГНІХ у Денвері (Колорадо,США); 1988-1990 – сотрудник парафії Святого Миколая в Баффало (Нью-Йорк, США); 1990-2000 – парох парафії Святого Миколая в Гамільтоні (Онтаріо); 2000 – парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Міссісага (Онтаріо).

Обіймав посади канцлера єпархії, був членом Пресвітерської ради та членом Ради консульторів Торонтонської єпархії. Крім того, працював при Трибуналі подружжя в Оттаві та при українському Трибуналі подружжя в Едмонтоні. Упродовж п’яти років служив як духівник у новіціяті Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Більше ніж десять років був директором українських католицьких літніх таборів в Оттаві, Едмонтоні та в Британській Колумбії.

Вибраний на єпископа Торонтонської єпархії Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в липні 2001 р. на місце Єпископа-емерита Корнелія Пасічного. Отримав благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ та проголошений Єпископом 3 травня 2003 р. Архиєрейська хіротонія відбулася 23 липня 2003 в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в м. Міссісага (Онтаріо).

__________________________________________________________________________________

Bishop Cornelius (PASICHNY), Bishop emeritus – Владика Корнилій (Пасічний) – Єпископ-емерит Торонтонської Єпархії

Народився Іван Пасічний 27 березня 1927 року у Вінніпезі (Канада). 12 вересня 1942 року вступив у Чин св. Василія Великого, прийнявши чернече ім’я Корнилій. 14 липня 1944 року склав перші чернечі обіти, а 31 жовтня 1948 – урочисті довічні обіти.

Вивчав філософію у василіянських монастирях Канади і США. У 1950 році настоятелі вислали його на богословські студії до Рима, де в Папському Григоріанському університеті, у 1954 році здобув ступінь ліценціата богослов’я. Повернувшися в Канаду, у 1956 році завершив студії в Оттавському університеті ступенем маґістра мистецтв.

Рукоположений на священика 5 липня 1953 року у Римі. Служив сотрудником парафії св. Івана Хрестителя в Оттаві (1953-1955), настоятель монастиря св. Йосафата в Оттаві, парох парафій св. Івана Хрестителя в м. Борщів (провінція Альберта, Канада) і Покрови Пресвятої Богородиці в м. Краков (Альберта, Канада), парох парафії св. Миколая в Вінніпезі (1985-1995), консультор і економ Канадської провінції отців Василіян (1982-1995).

Виконуючи душпастирське служіння, одночасно викладав філософію та гуманітарні дисципліни у василіянському студійному осідку в Мондері (Канада) і був професором-асистентом Оттавського університету. Виконував обов’язки редактора і видавця англомовного двомісячника «Beacon» та духівника Духовної семінарії Святого Духа в Оттаві.

6 листопада 1995 року Папа Римський Іван Павло II номінував о. Корнилія Пасічного єпископом Саскатунським УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 17 січня 1996 року. Головним святителем був Митрополит Вінніпезький Михаїл (Бздель), а співсвятителями – єпископи Василь (Філевич), дотеперішній єпископ Саскатунський, і Северіян (Якимишин), єпископ Нью-Вестмінстерський.

1 липня 1998 Іван Павло II переніс Владику Корнилія на престол Торонтонської єпархії, оскільки дотеперішній єпископ Торонтонський Ізидор (Борецький) склав повноваження у зв’язку з віком. Урочисте введення на престол Торонтської єпархії відбулося 24 вересня 1998 року.

3 травня 2003 року Папа Іван Павло II прийняв зречення Владики Корнилія з уряду єпарха Торонтського у зв’язку з віком – і на його місце номінував Владику Стефана (Хміляра).

__________________________________________________________________________________

Bishop Bryan (BAYDA), Eparch of Saskatoon – Владика Браєн (Байда), ЧНІ – Єпарх Саскатунський

Народився 21 серпня 1961 року у Саскатуні (провінція Саскачеван, Канада). Початкову освіту здобув у католицьких школах Саскатуну. У 1975-1979 роках навчався у Колегії св. Володимира у Роблині (провінція Манітоба). У 1979-1982 роках навчався у Домі Спасителя в Торонто, де проходив підготовчі студії перед поступленням до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). У тому часі студіював філософію в Колегії св. Михаїла, де здобув ступінь бакалавра.

У 1982-1983 роках проходив новіціят в Окономовоці (штат Вісконсін, США). 31 липня 1983 року склав перші монаші обіти, а 13 вересня 1986 року – вічні обіти.

У 1983-1987 роках знову навчався у Колегії св. Михаїла, де здобув магістерку з богослов’я.

30 травня 1987 року прийняв священичі свячення (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський).

У 1987-1990 роках був духівником у Колегії св. Володимира у Робліні і одночасно відвідував курси з педагогіки при Університеті Манітоби у Вінніпезі, де у 1991 році отримав ступінь бакалавра. Своє навчання продовжив в Інституті ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві, де отримав ступінь бакалавра східних студій. У 1990 році призначений соцієм і професором у Колегії св. Володимира. У 1993-1994 роках – директор цієї колегії.

У 1994-1997 роках був настоятелем і директором Дому Спасителя у Торонто, де підготовляв кандидатів до чернечого життя.

У 1997-1999 роках – сотрудник у парафії Святих апостолів Петра і Павла в Саскатуні. У 1999 році був настоятелем дому для бідних і опущених людей. У 2000-2002 роках – сотрудник у парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Йорктоні. З 2002 року – ігумен і парох у Йорктоні.

Про нього говорять, що він є ревним і відданим душпастирем, добрим проповідником, легко спілкується як з молоддю, так і з старшими, як з багатими, так і з бідними.

2 травня 2008 року у Ватикані було повідомлено про його призначення Єпархом Саскатунським. Єпископська хіротонія відбулася 27 червня 2008 року в Катедральному соборі святого Юрія в м. Саскатун. Головним святителем був Високопреосвященніший Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький, а співсвятителями – Владика Михаїл (Вівчар), Єпископ-емерит Саскатунської єпархії, та Владика Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський.

__________________________________________________________________________________

Bishop Michael (WIWCHAR), Bishop emeritus – Владика Михаїл (Вівчар), ЧНІ – Єпископ-емерит

Народився 9 травня 1932 р. у Комарно (Манітоба, Канада).

Вічні обіти як монах-редемпторист склав 27-го вересня 1956 р.

Єрейські свячення отримав 28 червня 1959 р. у Вінніпезі, Канада.

Єпископські свячення отримав 28 вересня 1993 р. у Чикаго, США.

Працював у Колегії св. Володимира – Нижча Семінарія, Роблін, Манітоба: учитель, префект, директор. Душпастирював у Вінніпезі, Саскатуні.

Надзвичайний Сповідник Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у Вінніпезі і Сестер св. Йосифа у Саскатуні.

Із 1993 р. – єпархіальний єпископ єпархії св. отця Миколая в Чикаго. 25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго (США) монсіньора Річарда Семінака, а Владику Михаїла відкликав від обов’язків адміністратора цієї єпархії.

Із листопада 2000 року – єпархіальний єпископ Саскатунської єпархії.

2 травня 2008 року, згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято його зречення з уряду Єпарха Саскатунського.

__________________________________________________________________________________

Bishop Kenneth (NOWAKOWSKI), Eparch of New Westminster – Владика Кен (Новаківський) – Єпарх Нью-Вестмінстерський

Народився 16 травня 1958 року в Північному Бетелфорді, що в канадському штаті Саскатчеван. Походить із родини канадських українців. Початкову освіту, у тому числі гімназіальну, здобув у Північному Бетелфорді. 1977 рік – студії мас-медіа і публічних зв’язків у коледжі Ґрент-Мек’ювен.

1978–1980 роки – займався публічними зв’язками і менеджментом на трьох різних підприємствах. 1980–1982 роки – відбував духовну формацію в отців-редемптористів у Торонті та навчався на філософсько-богословському відділенні Коледжу св. Михаїла (Університет Торонта), де в 1984 році здобув ступінь бакалавра. 1986–1990 роки – навчання в Семінарії св. Йосафата в Римі (бакалаврат із богослов’я в “Анджелікум”).

1989 року в Саскатуні рукоположений на священика (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський.

1989-1991 – завідувач канцелярії та директор Еміграційного б’юра при Верховному Архиєпископстві в Римі.

1990 рік – студії з канонічного права в Східному інституті в Римі.

1991-1995 – віце-канцлер Львівської архиєпархії та відповідальний за курію. 1991-1992 – віце-ректор Семінарії Святого Духа (Рудно–Львів). 1992-2001 – представник Верховного Архиєпископа при адміністрації лікарні ім. Митрополита Андрея Шептицького у Львові. 1994-2001 – президент «Карітас України». 1997-2001 – директор Б’юра харитативних та соціальних програм Львівської архиєпархії. 2001 – голова прес-служби Католицьких Церков в Україні з підготовки візиту Святішого Отця Івана Павла ІІ в Україну. З листопада 2001 року – ректор Української католицької семінарії Святого Духа в Оттаві (Канада). 2002 – акредитований зв’язковий прес-б’юра Ватикану для світового з’їзду молоді в Торонті та речник прес-б’юра УГКЦ в Канаді. 2003 – консультор Єпископської Конференції Канади у справах катехизації дорослих.

1 червня 2007 року було повідомлення про призначення о. Кенета, Єпархом Нью-Вестмінстерським. 24 липня 2007 року у церкві Святої Марії відбулася архиєрейська хіротонія. Головним святителем був Високопреосвященний Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький та всієї Канади.

__________________________________________________________________________________

Bishop Severian (YAKYMYSHYN), Bishop emeritus – Владика Северіян (Якимишин), ЧСВВ – Єпископ-емерит

Народився 22 квітня 1930 року в Плейн Лейк, Альберта. 16 березня 1945 року вступив до новіціяту Отців Василіян Св. Йосафата в Мундаре, Альберта. Вибрав монаше ім’я – Северіян. 21 листопада 1946 року склав перші обіти в Мундаре, а довічні – 1 січня 1953 року в Римі.

У Римі 19 травня 1955 року на празник Вознесіння Господнього Владика Іван Бучко уділив диякону Северіяну ієрейські свячення.

У 1958 році захистив докторат з богослов’я у Григоріанському Університеті.

Пасторальна праця: парох церкви Преображення Господнього в Мундаре, Альберта (1958-1961); парох церкви Святого Йоана Хрестителя в Боршеві та церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Кракові, Альберта (1964-1969); сотрудник церкви Святого Йоана Хрестителя в Оттаві і служив для спільнот українців греко-католиків в Кінгстоні та Смітфолсі, Онтаріо (1969-1976).

Служіння в Чині Святого Василія Великого: помічник магістра новіціяту та наставник у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1958 -1961); директор василіянського видавництва в Торонто та консультор Канадської провінції (1961-1964); відповідальний за покликання, наставник та магістр новіціяту у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1964 -1969); магістр новіціяту в Оттаві (1969-1976); викладав у Університеті Святого Павла (1971-1972); настоятель монастиря Святого Йосафата в Оттаві (1973-1976); директор Літургійного товариства Святого Василія (1964 -1976); директор видавництва Отців Василіян у Торонто та радник у Канадській провінції (1976-1979); головний економ, настоятель та економ у вишкільному домі та Генеральної курії в Римі (1979-1995); Генеральний консультор (1982-1988 та 1992-1995); протягом перебування у Римі сім разів відвідував Україну, допомагаючи відновлювати та реконструювати василіянські монастирі.

Крім того був духівником для новичок у Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Анкастері, Онтаріо (1962-1964), керував духовними реколекціями для священиків, монашества, семінаристів та вірних в Канаді, США, Бразилії, Австралії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі та Україні. З доручення Апостольської Столиці двічі відвідував спільноти українських греко-католиків в Англії.

5 січня 1995 року вибраний на єпископа і 23 січня 1995 року Апостольська Столиця проголосила єпископське призначення Северіяна Якимишина до Нью-Вестмінстерської єпархії для греко-католиків в Британській Колумбії, Юконі та Північно-Західних територіях. 25 березня 1995 року, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, у Ванкувері, Канада, відбулася його хіротонія та інтронізація.

1 червня 2007 року, згідно з кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято зречення з уряду.

__________________________________________________________________________________

Bishop David (MOTIUK), Eparch of Edmonton – Владика Давид (Мотюк) – Єпарх Едмонтонський

Народився 13 січня 1962 р. м. Верґевіль (Алберта, Канада) в родині Івана та Ольги Мотюків.

У 1980 р., після закінчення школи, був прийнятий на навчання за програмою бакалавра в Університет Альберта в Едмонтоні, а в 1982 р. переведений на навчання за комп’ютерною програмою, де здобував спеціальність у сфері бізнесу. З 1984 до 1987 р. навчався в Університеті св. Павла в Оттаві, де захистив бакалаврат з богослов’я, а в наступному році у цьому ж закладі освіти захистив бакалаврат з Канонічного права.

21 серпня 1988 р. був рукопокладений на ієрея Владикою Димитрієм Ґрещуком.

У 1989 р. захистив ліцензіат з Канонічного права в Університеті Святого Павла в Римі та здобув ступінь магістра Канонічного права в Університеті Святого Павла в Оттаві.

З 1989 по 1993 р. був адміністратором парафій Святого Духа в Дарлінгу, Святого Петра і Павла в Дрейтон Велі та Святого Духа в Едісоні. В цей час обіймав посади канцлера і судового вікарія Едмонтонської єпархії, а також був членом Колегії радників (до 1996). Протягом 1993 — 1996 рр. — помічник судового вікарія, економ Едмонтонської єпархії. З 1994 р. до 1996 р. — сотрудник Катедрального храму Святого Йосафата в Едмонтоні.

У 1996 р. захистив докторат з Канонічного права у Папському східному інституті в Римі та викладав богослов’я і Канонічне право в Університеті Святого Павла і в Інституті Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві. В цьому ж році став ректором Семінарії Святого Духа в Оттаві.

З 1997 р. до 2002 р. — радник Єпископської комісії з Канонічного права і міжобрядових справ Конференції Католицьких Єпископів Канади. Протягом 1998 р. — працював суддею Канадського апеляційного трибуналу, у 2002 р. — канонічним радником.

У 2002 р. був призначений парохом церкви Святої Софії у Шервуд Парку.

11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Матари в Нумібії і призначений Єпископом-Помічником Архиєпископа Вінніпезького для українців (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк).

25 січня 2007 року призначений Правлячим єпископом Едмонтонської єпархії для греко-католиків (Канада).

__________________________________________________________________________________

Archbishop Stephen (SOROKA), Metropolitan of Philadelphia – Владика Стефан (Сорока) – Митрополит Філадельфійський

Народився 13 листопада 1951 р. у Вінніпезі (Канада) у родині українських емігрантів. Навчався в університеті Манітоби та у Католицькому Університеті Америки у Вашингтоні. Магістр богослов’я.

У травні 1985 р. захистив докторську працю з соціології.

Семінарійну освіту здобув в Українській Католицькій Семінарії св. Йосафата у Вашингтоні.

Священичі свячення отримав з рук Архиєпископа Максима Германюка 13 червня 1982р. у Вінніпезі.

Упродовж 1984 – 1993 рр. працював суддею Митрополичого подружнього трибуналу.

Із 1994 р. до 1996 р. – канцлер, а з 1996 р. до 1998 р. – економ Вінніпезької архиєпархії.

Єпископські свячення отримав 13 червня 1996 р. у Вінніпезі з рук Архиєпископа Михаїла Бзделя у співслужінні Владики Корнелія Пасічного та Владики Володимира Паски. Призначений єпископом-помічником Вінніпезької архиєпархії та протосинкелом Вінніпезької архиєпархії.

У лютому 2001 р. Чин введення Владики Стефана Сороки на Митрополичий престол Філадельфії здійснив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар.

__________________________________________________________________________________

Bishop Robert (MOSKAL), Eparch of Parma – Владика Іван (Бура) – Єпарх Пармський

Народився 12 червня 1944 року у Вегелєбені, Німеччина, в родині Григорія та Марії Бурів. Емігрувавши до США, члени родини стали парафіянами української католицької церкви Святих Петра й Павла в м. Джерсі. Після закінчення початкової середньої школи 1959 року вступив до Малої семінарії Святого Василія у Стемфорді. Упродовж 1965-1970 років вивчав богослов’я у Вашингтоні в Українській католицькій семінарії Святого Йосафата та Католицькому університеті Америки, де отримав ступені бакалавра гуманітарних наук та бакалавра богослов’я.

Висвячений на священика 14 лютого 1971 року Митрополитом Амбросієм Сенишиним в Катедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. Служив у цьому храмі у 1971 році.

З 1971 до 1972 викладав релігію в Малій семінарії Святого Василія у Стемфорді, а 1972 до 1975 року – українську мову. Був також віце-ректором цього навчального закладу.

Інші призначення: 1975 – 1976 – адміністратор церкви Святого Йосафата у Трентоні, 1976 – 1980 – адміністратор церкви Святого Миколая в Маханої (і в 1983 році), 1976 – 1987 – адміністратор церкви Святого Михаїла в Шенандові. Упродовж 1987 – 1997 років обіймав посаду ректора Української католицької семінарії Святого Йосафата в Вашингтоні. З 1997 до 2002 року був парохом церкви Святого Духа у Честері і церкви Святого Миколая в Мілвілі. У 2001 році призначений парохом церкви Святого Миколая в Вільмінгтоні.

12 червня 1991 року Святіший Отець Іван Павло ІІ іменував його своїм Капеланом.

3 січня 2006 року Конгрегація для Східних Церков Апостольської Столиці повідомила, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив монсеньйора Івана Буру Єпископом-помічником Митрополита Філадельфійського для українців. Архієрейська хіротонія Преосвященного Владики Івана відбулася 21 лютого 2006 року в Українському католицькому соборі Непорочного Зачаття у Філадельфії (США). Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями – Високопреосвященний Архієпископ Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Михаїл (Кучм’як), Єпископ-емерит.

__________________________________________________________________________________

Archbishop Stephen (Sulyk), Archbishop emeritus – Владика Стефан (Сулик) – Єпископ-емерит

Народився 2 жовтня 1924 р. у селі Бальниці (Лемківщина).

Закінчив школу в Самборі у 1944 p. Родина емігрувала в зв’язку з II світовою війною. До 1948 р. навчався в українській Католицькій семінарії св. Духа в Німеччині. У 1948 р. емігрував до США. Навчався в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні. Здобув ступінь ліценціата богослов’я у 1952 р.

Рукоположений на священика архиєпископом Константином Богачевським 14 червня 1952 p. у Філадельфії. Протягом трьох років душпастирював в Омазі (штат Небраска). Згодом працював у парафіях св. Духа в Брукліні (Нью-Йорк), св. Миколая в Майнерсвілі (Пенсільванія) та Пресвятої Тройці в Йонгставні.

Із квітня 1955 р. виконував обов’язки секретаря архиєпископської канцелярії.

31 травня 1958 р. іменований папським капеланом.

Із 5 жовтня 1961 року душпастирював на парафії св. Миколая у Філадельфії. Деякий час виконував обов’язки Голови церковного єпархіального суду і був єпархіальним радником.

29 грудня 1980 р. призначений на Архиєпископа і Митрополита Філадельфійського, а 29 грудня 1980 р. висвячений Верховним Архиєпископом Йосифом Кардиналом Сліпим.

Член Конференції єпископів США, голова Міжобрядової комісії Конференції.

У листопаді 2000 р. із благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ пішов на заслужений відпочинок, передавши Митрополичий Престол Митрополитові Стефанові Сороці.

__________________________________________________________________________________

Bishop Paul (CHOMNYCKY), Eparch of Stamford – Владика Павло Патрикій (Хомницький) – Єпарх Стемфордський

Народився 19 травня 1954 р. в м. Ванкувер (Британська Колумбія, Канада).

Закінчив середню школу у Ванкувері і вчився в Університеті Британської Колумбії, захистивши бакалаврат за спеціальністю „Комерційна діяльність“. Відтак кілька років працював бухгалтером.

13 листопада 1982 р. вступив до новіціяту Василіянського Чину свмч Йосафата у Ґленкові (поблизу Нью-Йорка). Вічні обіти склав 1 січня 1988 р. у Римі. Був рукопокладений на ієрея Владикою Ієронімом Химієм, ЧСВВ, 1 жовтня 1988 р. у церкві Покрови Богородиці у Ванкувері.

Вивчав філософію в Університеті св. Ансельма в Римі і богослов’я в Григоріанському університеті в Римі, захистивши у 1990 р. бакалаврат з богослов’я.

З 1990 р. по 1991 р. був сотрудником церкви Святих Петра і Павла в Мондері (Альберта); 1991-1992 рр. — парох в околицях Лямонт, Стар-Пено, Скаро; 1992-1994 рр. — сотрудник церкви Святого Василія Великого в Едмонтоні; 1994-1999 рр. — парох церкви Богородиці у Ванкувері; 1997-2000 рр. — настоятель монастиря Петра і Павла та парох церкви Святих Петра і Павла в Мондері; 2000-2002 рр. — настоятель монастиря Святого Василія Великого в Едмонтоні; 2001-2002 рр. — парох церкви Святого Василія в Едмонтоні.

11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Буффади і призначений Апостольським екзархом для українців-католиків у Великобританії (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк).

16 червня 2002 р. у Великобританії відбулося введення Владики Павла Патрикія на екзарший престол.

3 січня 2006 року призначений Єпархом Стемфордським (США). Введений на престол Стемфордської єпархії УГКЦ 20 лютого 2006 року. Владика Павло став наступником Владики Василя (Лостена), який від 7 грудня 1977 року був Єпархом Стемфордським і, відповідно до кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, досягнувши певного віку, подав Святішому Отцеві Венедиктові XVI, Папі Римському, зречення з уряду.

__________________________________________________________________________________

Bishop Basil (LOSTEN), Bishop emeritus – Владика Василь (Лостен) – Єпископ-емерит

Народився 11 травня 1930 р. у Чесапіку, Меріленд (США).

Син Івана і Юлії (з дому Петришин) Лостен (у сім’ї було восьмеро дітей).

Початкову освіту здобув у парафіяльній школі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Елктоні, Меріленд. Середню освіту – у підготовчій школі при Семінарії св. Василія Великого в Стемфорді, Коннектікут. Вищу освіту здобув у Семінарії св. Василія Великого у Стемфорді (бакалавр філософії) та в Католицькому Університеті Америки, Вашингтон (ліценціат богослов’я).

Рукоположений на священика єпископом Константином Богачевським у Філадельфії 10 червня 1957 р.

Душпастирював упродовж 1962-1971 рр. – особистий секретар митрополита філадельфійського Амврозія Сенишина. Згодом призначений архиєпархіальним економом.

25 травня 1971 p. прийняв архиєрейські свячення у Філядельфії.

Призначений єпископом – помічником архиєпархії УГКЦ у Філядельфії.

Із червня 1976 р. до грудня 1977 p. виконував обов’язки апостольського адміністратора Філадельфійської митрополії.

20 жовтня 1977 р. призначений єпархіальним єпископом Стемфордської єпархії.

Із 1992 р. – активний учасник Київської Студійної Групи з питань екуменізму.

Із 1995 р. член Папської Ради єдності християн.

Член Конференції Єпископів США. За фінансового сприяння Владики Василя Лостена і з нагоди Тисячоліття Хрещення Руси-України відкрито каплицю святої княгині Ольги у базиліці святого Петра в Римі.

Відповідно до кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, досягнувши певного віку, подав Святішому Отцеві Венедиктові XVI, Папі Римському, зречення з уряду, яке було прийняте 3 січня 2006 року.

__________________________________________________________________________________

Bishop Robert (MOSKAL), Bishop emeritus – Владика Роберт (Москаль) – Єпископ-емерит

Народився 24 жовтня 1937 року у місті Карнегі (Пенсільванія, США). Три роки навчався у Вашингтонській початковій школі у місті Карнегі, відтак – ще три роки — у початковій школі в Шауні (у східному Карнегі) і два роки в середній школі у Кларк Юніорі. 1951 року вступив до Малої семінарії Святого Василія Великого у м. Стемфорді (Коннектикут). 1955 року вступив до Великої семінарії у Стемфорді і через 4 роки здобув науковий ступінь бакалавра філософії. 1963 року захистив ліцензіат з богослов’я при Католицькому університеті та семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні.

3 червня 1961 року – склав перші обіти та отримав піддияконські свячення (святитель – Архієпископ Йосиф Шмондюк); 14 квітня 1962 року – дияконські свячення (святитель – Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ); 25 березня 1963 року – ієрейські свячення (святитель – Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ) у Катедральному храмі Непорочного Зачаття у м. Філадельфії (Пенсільванія).

Після свячень обіймав посаду секретаря в канцелярії Архієпископа Філадельфійського водночас творив парафію у м. Варингтоні (Пенсільванія). Водночас навчався у Філадельфійській музичні академії та консерваторії. Крім того, працював суддею в архієпархіальному трибуналі, а пізніше – редактором архиєпархіального тижневика „Шлях”. У 1964 році став членом Ради директорів корпорації „Вознесіння” (завдання організації – забезпечити житлом людей похилого віку). Багато років був її секретарем-скарбником, а пізніше – президентом. У 1967 році призначений віце-канцлером Філадельфійської архієпархії.

1972 –1974 – парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці у Мелроуз Парку (район Філадельфії). 1974 року Святіший Отець Павло VI найменував його папським капеланом (з титулом отець прелат); крім того, був призначений єпархіальним радником, а також канцлером архиєпархії і ректором катедри Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.

У 1977 році обраний президентом Асоціації українців-католиків в Америці “Провидіння” на чотири роки.

3 серпня 1981 року Святіший Отець Іван Павло II та Синод Єпископів УГКЦ, на якому головував Блаженніший Патріарх Йосиф Кардинал Сліпий, номінували о. прелата Роберта Москаля єпископом. Єпископська хіротонія відбулася 13 жовтня 1981 року в Кафедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. 3 грудня 1983 року Папа створив нову єпархію Святого Йосафата у м. Пармі (Огайо) та призначив Владику Роберта її першим єпархом. Введення на престол відбулося 29 лютого 1984 року.

__________________________________________________________________________________

Bishop Richard (SEMINACK), Eparch of Chicago – Владика Річард Стефан (Семінак) – Єпарх Чиказький

Народився 3 березня 1942 року в Філадельфії, Пеннсильванія. Після закінчення початкової школи продовжував навчання у гімназії, де вирішив стати священиком. У 1958 році зарахований до Стемфордської малої духовної семінарії Святого Василія, Коннектікут. Богословську освіту здобув у Вищій духовній семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні, одержавши ступінь магістра богослов’я.

25 травня 1967 року висвячений на священика. У 1968-69 роках навчався у Римі, де здобув ступінь бакалавра Східного канонічного права. У 1969 році повернувся до Сполучених Штатів Америки для душпастирської праці. Упродовж наступних років і дотепер здійснював служіння у різних парафіях. 1967-1969 – сотрудник Катедрального собору Непорочного Зачаття, Філадельфія; 1969-1971 – сотрудник церкви Святого Духа, Честер, Пеннсильванія; 1971-1972 – сотрудник церкви Пресвятої Трійці, Янґстаун, Огайо; 1972-1973 – парох церкви Стрітення, Ленсдейл, Пеннсильванія; 1973-1977 – парох церкви Святої Анни, Воррингтон, Пеннсильванія. 1978-1982 – капелан Провінційного дому Сестер Василіянок, Філадельфія; капелан академії Святого Василія, Філадельфія, і Манор Колегії, Дженкінтаун, Пеннсильванія; 1982-1984 – парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Маямі, Флорида; з 1984 року парох церкви Пресвятої Трійці, Карнеґі, Пеннсильванія.

Виконував також інші додаткові обов’язки на єпархіальному рівні: був єпархіальним директором Катехитичної комісії та Комісії екзаменаторів для молодшого духовенства, членом Ради комітету пенсійного фонду для священиків, єпархіальний консультор, протопресвітер Південного деканату, регіональний духівник Союзу українських католиків тощо.

4 жовтня 1984 року отримав титул папського капелана.

25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував монсіньора Річарда Семінака єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго.

__________________________________________________________________________________

Bishop Innocent (LOTOCKY), Bishop emeritus – Владика Інокентій (Лотоцький) – Єпископ-емерит

Народився 3 листопада 1915 року в Старих Петликівцях, нині Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення народної школи в рідному селі перейшов до гімназії отців Василіян у Бучачі, яку закінчив 1932 року. Того ж року вступив на новіціат отців Василіян у Крехові, де прийняв чернече ім’я Інокентій, а по його закінченні, 1934 р., склав там перші обіти й виїхав на гуманістичні студії до Лаврова біля Старого Самбора. У 1936—1937 роках студіював у Добромилі риторику, а в 1937—1939 рр. — у Кристинополі (нині Червоноград) філософію. Урочисті довічні обіти склав 8 серпня 1937 р. в Добромилі.

24 листопада 1940 р. в Оломоуці, в Чехословаччині, отримав ієрейські свячення (святитель Владика Павло Ґойдич, ЧСВВ). Із січня 1941 р. відбуває вищі студії у Відні, які закінчує докторатом з теології.

До листопада 1946 року о. Лотоцький вів душпастирську працю серед українців у Бельгії, а при кінці того року виїхав до США і працював як маґістр новіціату та ігумен до 1951 р. в Давсон, Філадельфія. У 1951—1953 рр. був протоігуменом американської провінції Василіянського Чину з осідком у Нью-Йорку, а після того, до 1958 р. був там же парохом української церкви св. Юра. Коли в 1958 році відкрили новіціат у Ґленкові, перейшов туди на маґістра. У січні 1960 р. став ігуменом василіянського монастиря у Чикаго, а від листопада 1961 р. — також парохом церкви св. Миколая. З 1 серпня 1962 р. його переведено на становище ігумена і пароха церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Гемтремку.

22 грудня 1980 року Папа Римський Іван Павло II номінував о. Лотоцького єпархіальним єпископом Чиказької єпархії святого Миколая УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 року в Римі. Головний святитель – Патріарх Йосиф (Сліпий).

2 липня 1993 року Папа Іван Павло II прийняв зречення Владики Інокентія з уряду єпарха Чиказького у зв’язку з віком і на його місце номінував Владику Михаїла (Вівчара).

__________________________________________________________________________________

Bishop Valdomiro (KOUBETCH), Eparch of Curitiba – Владика Володимир (Ковбич), ЧСВВ – Єпарх Куритибський

Народився 27 березня 1953 року в селі Мандаґуасу (Парана, Бразилія). Протягом 1966-1970 років навчався в Малій семінарії Отців Василіян в Прудентополісі (Парана). 28 січня 1971 року вступив до новіціяту Отців Василіян в Іваї. 11 лютого 1973 року склав тимчасові обіти. Від 1976 до 1978 року вивчав філософію в Василіянському навчальному центрі в Куритибі (Батель). 16 серпня 1978 року склав вічні обіти у Василіянському монастирі. Від 1978 до 1981 року вивчав богослов’я в Папському коледжі Святого Ансельма в Римі. 12 квітня 1981 року в Римі висвячений на диякона (святитель Архієпископ Мирослав Марусин). 6 грудня 1981 року отримав ієрейські свячення (святитель Владика Єфрем Кривий).

Душпастирська і освітянська діяльність:

1982-1983 – сотрудник парафії Іваї;
1983-1988 – сотрудник парафії в Прудентополісі; вчитель і духовний наставник в Малій семінарії в Прудентополісі;
1989-1990 – викладач у єпархіальній семінарії;
1990-1991 – парох в Сан Паоло;
1991-1996 – директор єпархіального Апостольства молитви, викладач у єпархіальній семінарії, а з 1992 року – керівник Василіянського навчального центру в Куритибі; від 1993 року – викладач богослов’я в Католицькому богословському інституті в Куритибі;
1993 рік – отримав диплом ліценціата з морального богослов’я в Університеті Сан Павло;
1996-2000 – сотрудник парафії в Понта Гросса, консультор в провінційній курії Отців Василіян;
З 2000 року душпастирював на парафіях в Антоніо Олінто, Кампіні, Сантосі Андраде, Міко Магро і Сао Йоано.

У 2000 році отримав докторський ступінь з морального богослов’я в Папському університеті в Ріо-де-Жанейро.

10 грудня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ призначив Владику Володимира Ковбича (ЧСВВ) Єпископом-коад’ютором Української католицької єпархії Святого Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія).

21 березеня 2004 року в Катедральному соборі Святого Івана Хрестителя в Куритибі відбулася архієрейська хіротонія. Святитель – Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, Глава УГКЦ.

13 грудня 2006 року Святіший Отець Венедикт XVI призначив Владику Володимира Єпархом Куритибським. Інтронізація відбулася 7 лютого 2007 року у катедральному храмі Святого Івана Хрестителя у Куритибі.

__________________________________________________________________________________

Bishop Meron (MAZUR), Auxiliary bishop of the Eparchy of Curitiba – Владика Мирон (Мазур), ЧСВВ – Єпископ-помічник Куритибської Єпархії

Народився 5 лютого 1962 року у м. Прудентополісі (штат Парана, Бразилія). Закінчив Малу семінарію Отців Василіян у Прудентополісі, після чого 7 лютого 1979 року вступив до Василіянського чину. 10 лютого 1981 року, після закінчення новіціяту, склав свої перші обіти в Чині.

Шкільне навчання та університетські філософські студії закінчив у Семінарії Святого Василія у Бастелі (Куритиба). У 1986 році його скерували на навчання до Риму, до Папської колегії Святого Ансельма, де у 1989 році він одержав ступінь бакалавра богослов’я, а в 1992 році в Салезіянському Інституті (Салезіянумі) – ступінь лінцеціята педагогіки.

1 січня 1988 року у Римі склав урочисті вічні обіти і відтак у Прудентополісі отримав священичі свячення (святитель Владики Єфрем Кривий, ЧСВВ).

Отець Мирон виконував різні душпастирські завдання, а також займав посади професора, настоятеля та ректора у Василіянських інститутах Прудентополіса та Куритиби. Він також був настоятелем Головної семінарії Святого Василія. У липні 2004 року о. Мирона призначили протоігуменом Отців Василіян у Бразилії.

21 грудня 2005 року Папа Венедикт XVI іменував отця Мирона Мазура єпископом-помічником Української Католицької Єпархії св. Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія), титулярним єпископом Сімітту. 26 лютого 2006 року в Прудентополісі у храмі Святого свщмч. Йосафата відбулася єпископська хіротонія. Головний святитель Блаженніший Любомир, а співсвятителі – Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), Єпарх Куритибський.

__________________________________________________________________________________

Bishop Daniel (KOZELINSKI) Apostolic administrator of the Eparchy of the Protection of the Blessed Virgin Mary – Владика Даниїл (Козлинський) – Апостольський адміністратор Єпархії Покрова Пресвятої Богородиці

Народився 16 лютого 1952 року в колонії Алто Параізо, Бом Сусессо, Парана. Хрещений і миропомазаний, як теж і першу сповідь і св. Причастя прийняв у церкві Покрови в Параізо.

У 1965 році вступив до Малої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата у Маллет, Парана. У 1966 році перейшов до римо-католицької с емінарії св. Йосифа у Понта Ґроссі, Парана. Тут закінчив гімназійні навчання і частину класичного ліцею, а завершив студії в Духовній семінарії Отців Василіян у Куритибі.

У 1972 році виїхав до Рима, де студіював і завершив курс філософії в університеті Урбаніанум. Відтак, після року богословських студій, повернувся до Бразилії (1976).

У 1977 році продовжує і завершує теологічне навчання в семінарії Отців Кларитіян у Куритибі; здобувши ступінь ліценціату з богослов’я.

Піддияконські свячення отримав 9 листопада 1979 року в кафедральному соборі Святого Івана Христителя в Куритибі, дияконські – 21 листопада 1979 року в церкві Пресолодкого Серця Ісусового в Маллет, священичі – 10 лютого 1980 року в церкві Покрови на Алто Параізо, Бом Сусессо, Парана. Святителем у кожному із ступенів був Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), тодішній Єпарх Куритибський.

У 1980 році номінований тимчасовим сотрудником кафедральної парафії і наглядачем Великої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата в Куритибі. 30 серпня 1980 року стає настоятелем парафії Святого Йосифа Обручника в Дорізоні, Маллет.

1 вересня 1983 року призначений парохом парафії Пресолодкого Серця Ісусового в Маллет і ректором Малої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата у Маллет.

10 листопада 1986 року стає парохом катедральної парафії Святого Івана Христителя у Куритибі, а 6 січня 1993 року – ректором Великої семінарії св. свщмч. Йосафата в Куритибі. Водночас стає головою Єпархіальної катехитичної комісії і членом Єпархіальної пресвітерської ради.

Грамотою від дня 14 лютого 2000 року призначений настоятелем парафії Святого Йосифа Обручника в К антаґало, Парана. У січні 2004 року виїжджає до Рима і вступає на навчання до університету Отців Салезіян (Салезіанум), де студіює і спеціалізується на факультеті катехитики. Там пише докторську працю.

20 червня 2007 року призначений єпископом-помічником Куритибської єпархії. Архиєрейська хіротонія відбулася 16 вересня 2007 року в церкві Пресвятого Серця Ісусового в містечку Маллет. Головним святителем з благословення Блаженнішого Любомира був Високопреосвященний Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), ЧСВВ, Митрополит Вінніпезький, а співсвятителями – Владика Володимир (Ковбич), ЧСВВ, Єпарх Куритибський, та Владика Єфрем (Кривий), ЧСВВ, Єпископ-емерит Куритибської єпархії.

__________________________________________________________________________________

Bishop Efraim (KREVEY), Bishop emeritus – Владика Єфрем (Кривий), ЧСВВ – Єпископ-емерит

Народився 12 грудня 1928 року в колонії Салтіньо (українська вулиця), Іваї, Парана (Бразилія). Початкову школу закінчив у рідному Салтіньо. В 1940 році вступив до Малої семінарії Святого Йосифа (Отців Василіян) у Прудентополісі (Парана). У січні 1943 року вступив до новіціяту Отців Василіян у Прудентополісі. У 1945 році переїжджає на Ірасему, де здобув гуманітарну і філософську освіту. Наприкінці 1948 року розпочав богословські студії в Григоріянському університеті в Римі, здобув ступінь бакалавра та ліценціята.

1 січня 1950 року склав довічні обіти в Римі в церкві Святих Сергія і Вакха. Піддияконські свячення отримав 4 березня 1951 року в Колегії Святого Священномученика Йосафата в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко). Дияконські свячення отримав 25 березня 1951 року в Римі, а ієрейські свячення — 12 листопада 1951 року в церкві Святих Сергія і Вакха в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко).

Від серпня 1952 до 1955 року – помічник в церкві Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі; віце-ректор і професор Малої семінарії Святого Йосифа.

1955-1959 роки – ректор і професор тієї самої Малої семінарії.

1959-1969 роки – ігумен обителі і парафії Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі.

1961 року – магістер новіціяту Сестер Служебниць і Катехиток Серця Ісусового.

1965 року – обраний консультором бразилійської провінції Святого Йосифа.

1969 року – брав участь у Генеральній капітулі Отців Василіян у Римі. Того самого року призначений ігуменом Студійної обителі Отців Василіян у Куритибі.

1970 року – обраний протоігуменом провінції Святого Йосифа Отців Василіян у Бразилії.

29 листопада 1971 року – номінований Єпископом-Помічником Владики Йосифа Мартинця з правом наступництва.

13 лютого 1972 року Святіший Отець Павло VI в базилиці Святого Петра в Римі уділив йому єпископські свячення. В березні повертається до Бразилії і розпочинає своє пастирське служіння разом із Владикою Йосифом Мартинцем.

У травні 1978 року – у зв’язку з тим, що Владика Йосиф склав повноваження, перебирає керівництво єпархією.

13 грудня 2006 року Святіший Отець Венедикт XVI, згідно 210 кан. § 1 Кодексу Канонів Східних Церков, потвердив зречення Владики Єфрема з уряду Єпарха Куритибського.

__________________________________________________________________________________

Bishop Miguel (MYKYCEJ), Bishop emeritus – Владика Михаїл (Микицей), – Єпископ-емерит

Народився 17 жовтня 1934 року в селі Горохолина, Станіславівського повіту (сьогодні Івано-Франківської області) у родині Марії з Мартинюків та Василя Микицея, в якій було шестеро дітей: Олена, Михайло, Іван, Наталка, Марія і Ярослав. Сім’я Микицеїв емігрувала в 1938 році до Парагваю, поселившись у Колонія Фрам. У 1945 році ціла родина переїхала до Аргентини і посилилася у місцевості Авеллянеда на передмісті столиці Буенос Айрес.

1 березня 1948 року молодий Михаїл вступає до Семінарії Отців Оріоністів, де закінчує, в 1957 році, середню освіту й осягає диплом учителя народної школи та продовжує свої студії філософії. Між 1953-1954 рр. закінчує новіціят у Клайполе, недалеко м. Буенос Айрес, та 12 лютого 1954 року складає свої монаші обіти.

У 1959 році настоятелі Конгрегації відсилають молодого монаха Михайла до Рима для закінчення теологічних студій. Там же, вступає до Папського лятеранського університету, де став ліценціатом з теології в 1963 році.

У цьому ж році отримав піддияконські свячення (святитель Владика Іван Бучко), а у 1962 році з Владикою Андрієм Сапеляком – тоді ще Апостольським Візитатором для українців католиків в Аргентині – був висвячений на диякона. 21 квітня 1963 року отримав єрейські свячення в Малій українській семінарії в Римі (святитель Блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий).

У 1963 році повертається до Аргентини й оселюється знову в Пресіденція Роке Саенз Пеня, в Інституті Дон Оріоне, де працює як учитель, а 16 березня 1965 року стає директором тої Народної школи аж до 1984 року. Від того часу, на прохання Владики Сапеляка, протягом двадцяти років також виконує свою пастирську діяльність опікуючись українськими вірними, що живуть у провінціях Чако й Формоза, на півночі Аргентини.

У 1979 році Владика Андрій Сапеляк номінує отця Михаїла Микицея Радником Української католицької єпархії в Аргентині.

23 червня 1990 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінує отця Микицея Єпископом-помічником для Української католицької єпархії в Аргентині. 14 жовтня 1990 року в соборі Покрова Пресвятої Богородиці в місті Буенос Айрес отримав єпископські свячення (святителі Владика Андрій Сапеляк і Владика Єфрем Кривий (з Бразилії)). Відтак Владика Михаїл перебирає опіку над Вікаріятом єпархії на півночі Аргентини, з осідком у місті Посадас – столиці провінції Місіонес.

20 січня 1998 року після резиґнації Владики Андрія Сапеляка, Святіший Отець Іван Павло ІІ номінує Владику Микицея Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині.

20 квітня 1999 року Святіший Отець номінує Владику Михаїла Микицея Єпархом для українців католиків в Аргентині.

В Аргентинській єпископській конференції Владика Михаїл Микицей є членом Комісії для Церков східного обряду.

__________________________________________________________________________________

Bishop Andres (SAPELAK), Bishop emeritus – Владика Андрій (Сапеляк) – Єпископ-емерит

Народився 13 грудня 1918 року у с. Ришкова Воля Ярославського повіту на Перемишлянщині. Після закінчення Перемиської гімназії вступив до згромадження Отців Салезіян. Вишу освіту здобув у Салезіянському університеті в Італії (м. Торіно), факультет канонічного права.

1951 року організував у Франції Українську малу семінарію і був її першим ректором. 1961 року о. Андрія іменовано першим єпископом українських вірних у Аргентині, де він трудився 36 років. Спочатку Владика Андрій був іменований Апостольським Візитатором для українців католиків в Аргентині, а після створення єпархії – Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині.

У 1997 році Владика Андрій повернувся в Україну. На 80-у році життя їде з пасторальною місією у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

Владика Андрій Сапеляк відомий як діяч Вселенської Церкви: член комісії Східних Церков на II Ватиканському Соборі (1962 – 1966). Владика автор праць: «Українці в Аргентині» (Буенос-Айрес, 1963), «Українська церква на II Ватиканському Соборі» (Рим, 1967), «Отець Степан Вапрович» (Рим, 1970), «Отець Іван Сенишин» (Львів, 1997), «Київська церква на Слов’янському Сході» (Львів, 1999), численних статей у аргентинських іспаномовних журналах та публікацій катехитично-літургійного змісту.

__________________________________________________________________________________

Bishop Peter (STASIUK), Eparch for Ukrainian Catholics in Australia, New Zealand and Oceania – Владика Петро (Стасюк), ЧНІ – Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії

Народився в Робліні (Манітоба) 16 липня 1943 року в фермерській родині. Після навчання в школі (9 класів, записався до колегії Святого Володимира (малої семінарії Отців Редемптористів, яку завершив 1960 року. Того самого року вступив до новіціяту Отців Редемптористів. 28 серпня 1962 року склав перші обіти, а 28 серпня 1965 року вічні обіти.

Богословську освіту здобув в університеті Святого Павла, де в 1967 році одержав дипломи B.T.H. і S.T.B. Крім того, він вивчав французьку та українську мови в універстеті ім. Тараса Шевченка в Оттаві (Канада) і в Турсі (Франція).

Ієрейські свячення отримав 2 липня 1967 року в церкві Святого Йосифа у Вінніпезі (Манітоба), святитель – митрополит Максим Германюк.

1967 – 1975 рр. – сотрудник парафії Святого Спасителя в Робліні (Манітоба). Водночас виконував обов’язки префекта та учителя в колегії Святого Володимира.

1975 – 1978 рр. – сотрудник парафії Найсвятішого Серця в Ітуні (Саскатун).

1978 – 1981 рр. – парох парафії Святої Євхаристії в Торонто.

1981 – 1993 рр. – обіймав посаду директора колегії Святого Володимира та служив там.

9 березня 1993 року отримав архієрейську хіротонію (святитель – митрополит Максим Германюк) і 2 травня 1993 року інтронізований в катедрі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла.

Владика Петро Стасюк заснував рух Молодь Христові в Австралії і є членом екуменічного комітету і секретарем іміграційного комітету в Єпископському комітеті Австралії.

Інформація Департаменту інформації УГКЦ